З досвіду роботи

До 95-річчя юннатівського руу в Україні   https://drive.google.com/drive/my-drive

О п и с досвіду роботи вчителя біології і хімії Малобудищанської загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів Зіньківського району  Полтавської області  Кльокти М. О. на тему:  „ Використання розрахункових задач на уроках хімії для розвитку логічного мислення учнів”

     Один із головних обов’язків учителя – наполегливо поліпшувати якість викладання на основі посилення науково-теоретичної, практичної і політехнічної спрямованості уроків, в єдності і взаємозв’язку вирішувати завдання навчання, виховання і загального розвитку учнів, давати їм глибокі знання, навички і уміння, добиватися щоб кожний із них в міру своїх можливостей досяг максимальних результатів у навчанні.

    Розуміючи, що наш час вимагає від випускника школи вміння логічно і творчо мислити, учитель нашої школи Кльокта Михайло Олексійович приділяє розвитку цього вміння особливу увагу.  У своїй роботі Михайло Олексійович використовує елементи досвіду Мукан Л. В., учителя хімії вищої кваліфікаційної категорії гуманітарної гімназії, учителя-методиста, лауреата Всеукраїнського конкурсу „Учитель року 2002”(м. Первомайськ, Миколаївської області), Кулібаби В. В., вчителя вищої кваліфікаційної категорії Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1. Проте вчитель не займається копіюванням досвіду названих передових учителів, не переносить форми і методи їх роботи в готовому вигляді, а творчо їх осмислює, використовує власний підбір методів і методичних прийомів, враховуючи особливості кожного конкретного класу. Все це дає змогу говорити про оригінальність досвіду „Використання розрахункових задач на уроках хімії для розвитку логічного мислення учнів” не так постановкою питання, як втіленням його в практичну діяльність вчителя.

     На своїх уроках Михайло Олексійович дає учням різнорівневі завдання і задачі (диференційований підхід), перед вивченням нового матеріалу обов’язково ставить перед учнями одне або двоє проблемних питань (це також сприяє розвитку логічного мислення). На більшості уроків учитель використовує картки, що суттєво скорочує час на поточне оцінювання. Тестові картки містять по 6 запитань та відповіді, серед яких учням необхідно відшукати одну чи дві правильні. Одне із завдань у цих картках -  задача-мініатюра на одну дію. Їх включення у картки сприяє закріпленню навичок розв’язування розрахункових задач. Інші картки – поточного оцінювання вмінь і навичок містять лише два завдання без відповідей. Серед цих завдань обоє можуть бути задачами (одна з них комбінована і вимагає певного рівня підготовки, а друга – задача-мініатюра), або така картка містить одну задачу і одне практичне завдання (продовжити рівняння реакцій, розставити ступені окиснення елементів, за молекулярним написати йонні рівняння і тому подібне).

      Крім розрахункових задач, які учням доводиться виконувати за картками, багато розрахункових задач розв’язується як елемент уроку. Для учнів, які мають середній рівень досягнень, Михайло Олексійович, згідно вимог програми, завжди наводить формули до задач, які необхідно розв’язати. Для учнів, які мають достатній і високий рівень, учитель поступово підвищує складність пропонованих задач. Задачі, підібрані в посібниках чи складені вчителем самостійно, досить цікаві, дають змогу учням ще раз згадати і осмислити ті хімічні явища, які вони вивчали чи які спостерігаються у повсякденному житті. Як приклад можна навести кілька задач, які використовуються вчителем у різних класах:

-         Який об’єм кисню затратився на повне згорання вугілля, якщо газу після реакції отримали 5,6 л?

- У класній кімнаті зібралось 30,1´10²³ молекул  газу СО₂.  Яка його маса?

-  Яка маса глюкози може синтезуватися в малому листку за літо, якщо через нього пройшло 440 г води і 537,6 л вуглекислого газу ( вважати вихід продуктів стопроцентним) ?

- Деякий жир містить 80% тристеарату. Обрахуйте маси гліцерину і стеаринової кислоти, які можна добути гідролізом цього жиру масою 2,21 т ? 

- Яка маса глюкози може синтезуватися при фотосинтезі з 1кг води, якщо вихід продуктів становить 70% по відношенню до теоретичного?

- Який об’єм етанолу добули при бродінні глюкози масою 200 г, яка містила 30% домішок крейди?

- Газуватий алкан містиь 82,76% Карбону. Густина цього вуглеводню за повітрям

становить 2. Встановіть молекулярну формулу цієї речовини.

      При розв’язуванні цих та інших задач, крім навиків обрахунку, учням ще і потрібно вдуматись у зміст задачі, згадати явища і процеси, задані в умові задачі.

      При викладанні хімії в загальноосвітніх школах використовуються підручники Буринської Н. М., в яких у доступній для дітей формі викладено основні поняття, закони і закономірності хімії, але недостатня увага приділена розв’язуванню задач, вони не диференційовані за рівнями складності. При вивченні нових тем майже немає задач на повторення. Кльоктою М. О. написано посібник „Розрахункові задачі для уроків хімії у 8-11 класах”. Він був надрукований у науково-методичному журналі „Хімія” (№26, 2004 рік) видавництва „Основа”.

      У даному посібнику зібрані задачі відповідно до тем діючої програми з хімії та підручників Буринської Н. М.  Для задач, які використовуються на уроках,  наведено розв’язки. Задачі для самостійних робіт учнів (класних чи домашніх) погруповано згідно вимог до критеріїв оцінювання розв’язування розрахункових задач діючої програми. Назви розділів у посібнику відповідають назвам тем діючої програми.

      В умовах задач для середнього рівня згідно вимог програми наводяться відповідні рівняння чи хімічні формули. У першому розділі формули наводяться і в задачах достатнього та високого рівня, через те, що учні спочатку вчаться обраховувати відносну молекулярну масу і масову частку елементів в речовині, а потім здобувають навички складання хімічних формул бінарних сполук за валентністю.       

      В наступних розділах в розрахункових задачах наводяться важливі рівняння, які будуть вивчатися згодом. Це дає змогу звернути на них увагу до вивчення відповідного теоретичного матеріалу. Особливо важливим, на мою думку, є те, що заняття за цим збірником можна проводити диференційовано,  даючи задачі для  кожного рівня окремо.             

       Учитель використовує групові, індивідуальні форми роботи за збірником ,  самоперевірку і взаємоперевірку розв’язків учнями.

         Розв’язування різних типів розрахункових задач сприяє розвиткові логічного мислення учнів. Зрозуміло, що без вміння розв’язувати задачі відповідного рівня учень не може претендувати на тематичну оцінку цього рівня.

        Даний посібник полегшує роботу вчителя і учнів при роботі з розрахунковими  задачами. Крім того в учнів є можливість завжди повернутися і розібрати той тип задач, який з тих чи інших причин викликав в них трудності. Зручним буде збірник і для тих учнів, які по хворобі пропустили певну частину навчального матеріалу.

        Для розвитку логічного мислення учнів у своїй роботі вчитель широко використовує навчальні задачі, задачі з розвитком змісту, задачі із зміною умови (обернені задачі) та вже згадувані задачі-мініатюри.

   Навчальні задачі виступають об’єктом детального вивчення, а їх розв’язування – ланцюжок послідовних, логічно обґрунтованих дій. „Задача – це одне або кілька запитань, на які потрібно знайти відповідь, ураховуючи дані умови” – на цей постулат постійно звертає увагу вчитель навчаючи восьмикласників працювати над задачами.

      Для того, щоб навчити учнів розділяти складну задачу на кілька простих, Михайло Олексійович пропонує ланцюжок задач зі зростаючим ступенем складності (задачі із розвитком змісту). Такі ланцюжки задач він складає для багатьох тем й різних типів задач. Кількість сходинок у ланцюгу може бути різною (2-10), залежно від рівня підготовки учнів та мети, якої хоче досягти вчитель (засвоєння теми, підготовка до олімпіади, розвиток логічного мислення).  

    Обернені задачі допомагають вирішити проблему формування в учнів уміння змінювати хід розумової діяльності відповідно до змін в умові задачі. Такі задачі будуються з двох частин: вихідна задача та другий її варіант. У другому варіанті змінюється один з елементів першого варіанту, який зовні здається несуттєвим, але завдяки йому змінюється зміст задачі та порядок її розв’язання. Учень повинен швидко перебудувати свої дії стосовно розв’язування задачі у зв’язку зі зміною умови. Це розвиває у здібних учнів гнучкість мислення, яка дозволяє легко переходити від прямих зв’язків до обернених, від однієї системи дій до іншої, якщо цього потребує задача. Такий досвід буде безцінним для наших учнів у майбутньому.

     Використання зазначених типів задач дозволяє вчителю формувати в учнів інтелектуальні вміння, вдосконалити засвоєння наукових знань, розвинути самостійність у визначенні способу виконання завдання та виборі мети й мотиву діяльності.

    Інколи на уроках вчитель хімії пропонує учням скласти самостійно умову задачі певного типу. Це приклад творчого підходу педагога до навчального процесу, який сприяє розвитку логічного мислення учнів  та вміння ретельно обдумувати дані задачі перед її розв’язком.

      Спеціально підібрані задачі допомагають учням краще оволодіти навиками розв’язків стандартних задач згідно вимог програми. Разом з тим для учнів 8 класу, які здатні показати високий рівень знань, при вивченні розрахункових задач на визначення відносної маси елемента в речовині пропонуються задачі на виведення формули невідомої речовини за відомою масовою часткою елементів. Задачі цього типу будуть вивчатися у 10 класі, хоча вони є ускладненим комбінованим варіантом задач вивчених у 8 класі. Як показав досвід, частина восьмикласників здатна їх розв’язувати без значних затрат часу. Серед цих дітей учитель виділяє обдарованих дітей, які залюбки і систематично вчаться розв’язувати ускладнені олімпіадні задачі.

     Такий ранній відбір дітей, схильних до вивчення хімії дає певні результи. На районних олімпіадах з хімії учні нашої школи найчастіше займають місця, близькі до призових, а інколи показують і кращі результати. Гергуль Людмила (11 клас) у 2000 році зайняла у районі 1 місце. Крім того вона вдало виступила на олімпіаді організованій Полтавським технічним університетом. Кльокта Олексій навчаючись у 7 класі, зайняв 2 місце на олімпіаді серед восьмикласників. Починаючи з 2006 року він постійно входить до числа призерів обласних і районних олімпіад з хімії. Сень О. (11 клас) у 2008 році мав 4 місце у районі.

    Знання та вміння розв’язувати розрахункові задачі, здобуті на уроках Михайла Олексійовича, допомагають нашим випускникам успішно складати іспити з хімії та вступати до вузів:  Устенко Оксана (Полтавська аграрна академія, 2003), Зубань Олександр (Полтавський технічний університет, 2003), Стішкова Леся (Полтавський технічний університет, 2004), Зубань Наталія (Полтавська аграрна академія, 2004), Гахович Тетяна (Полтавський технологічний коледж, 2004), Шкурпела Тетяна (Харківський національний політехнічний університет, 2005), Жуков Ігор (Полтавський національний технічний Університет 2007). Крім того успішно пройшли зовнішнє незалежне оцінювання з біології і хімії випускники 2008 року, що дало їм змогу вступити у вузи на безоплатній основі: Коляда Юрій (Київський національний університет технологій і дизайну), Орленко Віталій (Полтавський національний технічний університет), Дядечко Марина, Шарамко Юлія (Полтавський педагогічний університет), Півень Марина (Полтавський медичний коледж).

     Робота з розрахунковими задачами стає в пригоді не тільки учням , які мають досягнення при вивченні хімії високого і достатнього рівня. Навіть учні, які несистематично опрацьовують теоретичний матеріал і через це мають низький рівень знань, на контрольних роботах з хімії розв’язують окремі задачі.

      Адміністрацією школи в кінці лютого 2008 року проведено зріз знань з хімії у 11 класі з метою перевірки вміння учнів розв’язувати розрахункові задачі (учням було дано на вибір по чотири задачі високого, достатнього і середнього рівня). Результати його такі: писало роботу - 10  учнів, високий рівень -  3 роботи, достатній рівень - 5 робіт, середній рівень – 2 роботи, початковий рівень – 0 робіт. Якісний показник – 80 %. Для порівняння можу навести дані про середній бал успішності для учнів цього класу, які писали цю роботу. Середній бал вираховують класні керівники додавши семестрові бали і поділивши суму на кількість предметів. Середній бал високого рівня за перший семестр має 1 одинадцятикласниця, достатній – 6 учнів, середній - 3, початковий - 0 .

     Безумовно, цей опис не може претендувати на повноту у висвітленні досвіду роботи Кльокти Михайла Олексійовича по розвитку логічного мислення учнів. Більше можна дізнатися при ознайомленні з матеріалами, які додаються, та відвідуючи уроки цього вчителя.

АНОТАЦІЯ

на досвід роботи вчителя Малобудищанської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Зінківського району Полтавської області

КЛЬОКТИ МИХАЙЛА ОЛЕКСІЙОВИЧА

на тему :

„ВИКОРИСТАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ НА УРОКАХ ХІМІЇ ДЛЯ

РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ”

     Досвід роботи Кльокти М. О. цінний насамперед тим, що він показує як за допомогою різних типів задач можна розвивати і вдосконалювати вміння учнів логічно мислити. Це допоможе нашим випускникам впевненіше почувати себе в світі інформаційних технологій, який швидко змінюється. Уміння розв’язувати задачі є одним з основних показників рівня засвоєння учнями знань з хімії та ступеня досягнення мети вчителем.

        Для розвитку логічного мислення учнів у своїй роботі вчитель широко використовує навчальні задачі, задачі з розвитком змісту, задачі із зміною умови (обернені задачі) та  задачі мініатюри.

    Використання зазначених типів задач дозволяє вчителю формувати в учнів інтелектуальні вміння, вдосконалити засвоєння наукових знань, розвинути самостійність у визначенні способу виконання завдання та виборі мети й мотиву діяльності.

    Інколи на уроках вчитель хімії пропонує учням скласти самостійно умову задачі певного типу. Це приклад творчого підходу педагога до навчального процесу і сприяє розвитку логічного мислення учнів  та вміння ретельно обдумувати дані задачі перед її розв’язком.

     Робота з розрахунковими задачами стає в пригоді не тільки учням , які мають досягнення при вивченні хімії високого і достатнього рівня. Навіть учні, які несистематично опрацьовують теоретичний матеріал і через це мають низький рівень знань на контрольних роботах з хімії розв’язують окремі задачі.

    Михайло Олексійович творчо впроваджує в практику досвід вчителя-методиста Мукан Л. В. (Миколаївська обл.), кращих учителів хімії нашого району, свій багатий досвід і досягає при цьому належних результатів.

      На думку Михайла Олексійовича пропонований досвід не претендує на вичерпність в названому питанні, що є постійним стимулом для самовдосконалення.

                     Директор школи                                   (Коляда Л. С.)

«Використання розрахункових задач на уроках хімії

                 для розвитку логічного мислення учнів» 

         Реферат по досвіду роботи вчителя біології та  хімії          Малобудищанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Кльокти Михайла Олексійовича

             

      Хімія – одна з найлогічніших наук, яка не тільки є основою науково-технічного прогресу, але й сприяє зростанню загального рівня культури людини.

      Особливо велике значення має вивчення хімії в школі для наукового світосприйняття, для розвитку фантазії і творчих здібностей учнів, уміння теоретично мислити й застосовувати теорію на практиці.

      Зміст освіти (в тому числі і хімічної) – це своєрідна модель підготовки молодого покоління до життя, один з провідних чинників, що впливає на навчання і виховання учня.

       Вивчення хімії у середній школі має сприяти інтелектуальному розвитку учнів, вихованню моральності, гуманістичних відносин, готовності до праці, самостійної пошукової діяльності, покликане дати дитині мінімум хімічних знань, необхідних для життя й діяльності в будь-якій галузі народного господарства, науки, культури.

       Розуміючи всю складність цих та інших завдань, які стоять перед шкільним курсом хімії, я опрацьовував педагогічну літературу, знайомився з досвідом колег – вчителів хімії.

      Багато уваги розвитку мислення школярів приділяє В. О. Сухомлинський в книзі „Сто порад учителеві”, та Григорій Ващенко у підручнику для педагогів „Загальні методи навчання”. Цінним для осмислення ролі розрахункових задач при вивченні  хімії був досвід „Утвердження інтелектуальних умінь учнів як складова частина навчальної діяльності” Мукан Л. В., учителя хімії гуманітарної гімназії, учителя-методиста, лауреата Всеукраїнського конкурсу „Учитель року 2002”(м. Первомайськ, Миколаївської області). Результатом продуманої системи різноманітних форм і методів є досвід „Гносеологічні підходи до розвитку креативного мислення на уроках хімії ” Кулібаби В. В., вчителя вищої кваліфікаційної категорії Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1. Поділяю тезу Віри Василівни: „Робота на уроці хімії повинна будуватися більш на роботі думки, ніж на роботі пам’яті учнів”. 

     В результаті ознайомлення з педагогічним досвідом досвідчених учителів та власних спостережень було зроблено висновок, що формування творчої особистості учня на уроках хімії неможливе без використання сучасних методів розв’язування задач, що забезпечують високий рівень творчого мислення учнів, самоутвердження, саморозкриття природних інтелектуальних і творчих задатків. Правильне використання методики розв’язання задач з хімії дає змогу розробляти логіку пошуку, суттєво покращує самоорганізацію роботи учнів.

      Уміння розв’язувати задачі є одним з основних показників рівня засвоєння учнями знань з хімії та ступеня досягнення мети вчителем. Але часто учні не можуть розв’язати трішки складнішу чи обернену задачу, хоча виявляють знання теоретичного матеріалу, знають визначення, основні формули, закони, навіть розв’язують стандартні задачі. Причиною цього є те, що більшість учнів не заглиблюються в процес розв’язування, не аналізують умов. Школярі не розуміють, що за допомогою принципу „за зразком” не можна навчитися розв’язувати будь-які задачі (адже їх типів і модифікацій дуже багато) і розвинути своє логічне мислення.

     Щоб усунути ці типові недоліки при вивченні хімії та змінити підхід учнів до розв’язування розрахункових задач у своїй роботі я намагаюсь особливу увагу приділити розвитку вміння учнів аналізувати умову задачі. Скорочений запис умови задачі, де вказується, що дано і шукане, є обов’язковим при розв’язку задачі. У задачах на дві дії мої учні повинні вміти виділяти дві окремі типові задачі.

     Ніхто не заперечуватиме, що традиційний репродуктивний підхід до розв’язування задач за готовими, завченими напам’ять формулами не сприятиме розвитку в учнів логічного мислення і творчих здібностей. Однак на першому етапі навчання (ознайомлення з новим типом задач), коли роль вчителя як організатора навчального процесу є вирішальною, я від нього не відмовляюсь.   Переконаний, що розвиток логічного мислення школярів неможливий без міцного фундаменту (знання формул, рівнянь реакцій, зразків розв’язків задач).                      

       Підручники Буринської Н. М., якими ми користуємось при викладанні хімії, містять невелику кількість задач, не диференційованих за рівнями складності. При вивченні нових тем майже немає задач на повторення. Тому мною написано посібник „Розрахункові задачі для уроків хімії у 8-11 класах”. Він був надрукований у науково-методичному журналі „Хімія” (№26, 2004 рік) видавництва „Основа”.

      У даному посібнику зібрані задачі відповідно до тем діючої програми з хімії та підручників Буринської Н. М.  Для задач, які використовуються на уроках,  наведено розв’язки. Задачі для самостійних робіт учнів (класних чи домашніх) погруповано згідно вимог до критеріїв оцінювання розв’язування розрахункових задач діючої програми. Початковий рівень навчальних досягнень учнів, як відомо, розв’язування задач не передбачає. В задачах середнього і достатнього рівня використовуються рівняння з попередніх тем. Це дає змогу постійно закріплювати знання хімічних властивостей речовин. В задачах високого рівня  учні за умовою самі складають рівняння, які не виходять за рамки програмного матеріалу, але в підручниках можуть і не зустрічатись. Братися за розв’язування таких задач можуть лише учні,  здатні узагальнювати і систематизувати теоретичні знання.

       Разом з тим, комбіновані задачі високого рівня даного посібника не виходять за рамки  задач,  з якими учні знайомляться згідно вимог діючої програми. Це запобігатиме перевантаженню учнів.

      Перед вивченням нового типу задач передбачено повторення задач, які вивчалися раніше (особливо тих, які допоможуть краще зрозуміти розв’язок нових задач).

      Для окремих обдарованих дітей, які виявили схильність до вивчення хімії і можуть успішно розв’язувати  комбіновані задачі, передбачено окремі задачі (серед задач для високого рівня ), які вимагають від учня розвинутого логічного мислення.  Їх розв’язання дає змогу учителю пересвідчитись у можливостях учня. Це може бути початком систематичної роботи з різноманітними збірниками ускладнених комбінованих задач.

      Назви розділів у посібнику відповідають назвам тем діючої програми.

      В умовах задач для середнього рівня згідно вимог програми наводяться відповідні рівняння чи хімічні формули. А у першому розділі формули наводяться і в задачах достатнього та високого рівня, через те що учні спочатку вчаться обраховувати відносну молекулярну масу і масову частку елементів в речовині, а потім здобувають навички складання хімічних формул бінарних сполук за валентністю. Також у першому розділі дано велику кількість найпростіших задач (обрахування відносної молекулярної маси та інших). Як показує практика, навіть достатньо серйозні учні в старших класах роблять елементарні помилки , що знижує оцінку навіть при правильному ході розв’язку достатньо складних задач. Щоб запобігти цьому, в учнів 8 класу слід довести до автоматизму найпростіші вміння (обрахування відносної молекулярної маси, складання формул за валентністю, обчислення кількості речовини за відомою масою).

        В наступних розділах в розрахункових задачах наводяться важливі рівняння, які будуть вивчатися згодом. Це дає змогу звернути на них увагу до вивчення відповідного теоретичного матеріалу. Тому заняття за цим збірником слід проводити диференційовано,  даючи задачі для  кожного рівня окремо.            

        Форми роботи за збірником можуть бути різноманітні (групові, індивідуальні). Можна використовувати самоперевірку і взаємоперевірку розв’язків учнями.

         Розв’язування різних типів розрахункових задач сприяє розвиткові логічного мислення учнів. Зрозуміло, що без вміння розв’язувати задачі відповідного рівня учень не може претендувати на тематичну оцінку цього рівня.

        Даний посібник полегшить роботу вчителя і учнів при роботі з розрахунковими  задачами. Крім того в учнів буде можливість завжди повернутися і розібрати той тип задач, який з тих чи інших причин викликав в них трудності. Зручним буде збірник і для тих учнів, які по хворобі пропустили певну частину навчального матеріалу.

         Працюю з учнями по даному посібнику третій рік. Раніше використовував набір задач різних авторів та власних, які сприяли, на мою думку, розвитку логічного мислення учнів. Як показав досвід, посібник чи спеціально підібрані задачі допомагають учням краще оволодіти навиками розв’язків стандартних задач згідно вимог програми. Разом з тим для учнів 8 класу, які здатні показати високий рівень знань, при вивченні розрахункових задач на визначення відносної маси елемента в речовині пропонуються задачі на виведення формули невідомої речовини за відомою масовою часткою елементів. Задачі цього типу будуть вивчатися у 10 класі, хоча вони є ускладненим комбінованим варіантом задач вивчених у 8 класі. Як показав досвід, частина восьмикласників здатна їх розв’язувати без значних затрат часу. Серед цих дітей легко можна виділити обдарованих дітей, які залюбки і систематично вчаться розв’язувати ускладнені олімпіадні задачі.

     Такий ранній відбір дітей, схильних до вивчення хімії, дає певні результати. На районних олімпіадах з хімії учні нашої школи найчастіше займають місця, близькі до призових, а інколи показують і кращі результати. Так Купрій Віталій (1995 рік, 8 клас) зайняв третє місце на районній олімпіаді. Знання, здобуті на уроках хімії, дозволили Віталію успішно вступити, а потім закінчити Полтавський технічний університет. Гергуль Людмила у 1999 році (10 клас) мала друге місце, а у 2000 році (11клас) перше місце на районній олімпіаді. 2001 року на обласній олімпіаді з хімії Людмила зайняла 14 місце з 39 учасників. У березні цього ж року учениця взяла участь у олімпіаді з хімії, організованій Полтавським технічним університетом ім. Ю. Кондратюка, де їй довелося змагатися з ліцеїстами, які вивчали хімію поглиблено. Людмилі вдалося зайняти третє місце, що надало їй право без вступних екзаменів бути зарахованою на безкоштовне навчання до цього вузу. Зараз вона навчається у цьому університеті на факультеті екології.

         Для розвитку логічного мислення учнів у своїй роботі широко використовую навчальні задачі, задачі з розвитком змісту, обернені задачі та задачі-мініатюри.

   Навчальні задачі виступають об’єктом детального вивчення, а їх розв’язування – ланцюжок послідовних, логічно обґрунтованих дій. Задача – це одне або кілька запитань, на які потрібно знайти відповідь, ураховуючи дані умови.

      Для того, щоб навчити учнів розділяти складну задачу на кілька простих, пропоную ланцюжок задач зі зростаючим ступенем складності (задачі із розвитком змісту).

      Такий ланцюжок задач можна скласти для будь-якої теми й різних типів задач. Кількість сходинок у ланцюгу може бути різною (2-10), залежно від рівня підготовки учнів та мети, якої хоче досягти вчитель (засвоєння теми, підготовка до олімпіади, розвиток логічного мислення).

       Прикладом задачі із розвитком змісту для учнів 10 класу може бути така: „У  котельні Малобудищанської школи в лютому 2004 року спалювалось  по 0,5 м³ природного газу за годину (в середньому). Використовуваний газ місцевого Солохівського родовища містить 90% метану, 4% етану, 3% пропану, 2% азоту і 1% водяної пари. Який об’єм вуглекислого газу за цей місяць потрапив в атмосферу з даної котельні? Скільки коштувало опалювання школи у лютому 2004 року, якщо ціна 1 м³  природного газу складає 17,5 коп. ?”.  Ця задача використовується мною для розвитку логічного мислення десятикласників. При її розв’язанні учням потрібно ретельно проаналізувати умову, виділити в ній дві окремих, кожна з яких складається з кількох послідовних взаємопов’язаних дій. Для обрахування об’єму утвореного газу учням потрібно виконати і операцію синтезу, тобто вибрати речовини, при згоранні яких утвориться цей газ.  

         Використання завдань із зростаючим ступенем складності дає змогу максимально реалізувати індивідуальні здібності кожного учня та значно підвищити рівень підготовки всього класу. Крім того, ланцюжки розрахункових задач можна використовувати для реалізації колективного способу навчання, організації роботи в групах, в які об’єднано учнів з різним рівнем знань (гуманний підхід).

       Обернені задачі допомагають вирішити проблему формування в учнів уміння змінювати хід розумової діяльності відповідно до змін в умові задачі. Такі задачі будуються з двох частин: вихідна задача та другий її варіант. У другому варіанті змінюється один з елементів першого варіанту, який зовні здається несуттєвим, але завдяки йому змінюється зміст задачі та порядок її розв’язання.

      З метою актуалізації навчання, контролю знань та закріплення в учнів уміння розв’язувати розрахункові задачі використовую задачі-мініатюри. Такі задачі я включаю в картки при перевірці рівня засвоєння раніше вивченого навчального матеріалу.

     В своїй роботі використовую два види карток. Одні з них тестові мають шість запитань з варіантами відповідей. Одне із завдань – задача-мініатюра.

     Інші картки містять лише два завдання без відповідей. Серед цих завдань обоє можуть бути задачами (одна з них комбінована і вимагає певного рівня підготовки, а друга – задача-мініатюра), або така картка містить одну задачу і одне практичне завдання (продовжити рівняння реакцій, розставити ступені окиснення елементів, за молекулярним написати йонні рівняння і тому подібне).

     Час роботи учня за картками 10-12 хвилин. Їх використання не потребує значних затрат часу, але дає змогу об’єктивно оцінити поточний рівень засвоєння учнем теми, що вивчається.

       При роботі над розвитком логічного мислення учнів найбільш актуальною для вчителя є проблема формування в учнів уміння змінювати хід розумової діяльності відповідно до змін в умові задачі. Щоб вирішити цю проблему в своїй роботі використовую задачі із зміною умови (прямі та обернені задачі).

     Задачі зі зміною умови будуються з двох частин: вихідна задача та другий її варіант. У другому варіанті змінюється один з елементів першого варіанту, який зовні здається не суттєвим, але завдяки йому змінюється зміст задачі та порядок її розв’язування. Учень повинен швидко перебудувати свої дії стосовно розв’язування задач у зв’язку зі зміною умови. Той факт, що в задачі на перший погляд не виникло ніяких суттєвих змін, наводить учня на думку, що якщо задача майже не змінилася, то суттєво не змінився і спосіб її розв’язання. У результаті учень робить помилку.

     Прямі й обернені задачі дозволяють дослідити здатність до обернення процесу мислення, до переходу думки з прямого на зворотний хід. Учень повинен не тільки бути здатним зробити такий перехід, але й оцінити правильність такого переходу, встановити, чи правомірне таке обернення.

      Висновком мого досвіду роботи буде те, що розв’язування задач забезпечує систематичність, послідовність, безперервність у поглибленні знань з хімії, забезпечує розвиток логічного мислення учнів ( включає операції аналізу, синтезу, індукцію і дедукцію), сприяє розвитку теоретичного, наукового (евристичного) мислення. Це сприяє формуванню дослідницького стилю розумової діяльності, виробленню власного підходу до вивчення та аналізу відповідних природних закономірностей, явищ і процесів. Уміння побачити приховану реальну ситуацію, виокремити її з умови навчальної задачі та виявити її завуальовану сутність є визначальним фактором формування й розвитку індивідуального стилю мислення.

     Світ сьогодні змінюється так швидко, що просте накопичення інформації стає малоефективним. Набагато важливішим є вміння працювати з цією інформацією: шукати, вибирати, систематизувати, застосовувати, відкидати. А це може зробити лише людина з високим рівнем наукового творчого інтелекту, становлення якого неможливе, в свою чергу, без розвинутого в шкільні роки логічного мислення.

О п и с

досвіду роботи вчителя біології і хімії

Малобудищанської загальноосвітньої школи

І- ІІІ ступенів

Зіньківського району  Полтавської області

Кльокти Михайла Олексійовича

на тему: «Екологічне виховання як засіб формування свідомого громадянина»

     Охорона навколишнього середовища – найактуальніша проблема сьогодення. Молода українська держава успадкувала тугий вузол екологічних проблем: забруднені промисловими відходами, пестицидами й радіонуклідами повітря, ґрунти, водойми; еродовані землі; значною мірою вичерпані природні ресурси; змінені внаслідок антропогенного втручання ландшафти. Розораність земель України найвища в Європі і становить 56 %.

Велику увагу екологічному вихованню школярів приділяє на своїх уроках та в позакласній роботі учитель біології і хімії Малобудищанської загальноосвітньої школи Кльокта Михайло Олексійович. Він вважає, що виховавши громадян нового покоління з розвинутим екологічним мисленням можна буде розв’язати і всі екологічні проблеми. Громадяни, які в шкільні роки залучались до різних екологічних проектів, брали участь в збереженні довкілля будуть все життя з розумінням відноситись до проблем охорони природи, ким би вони не стали в майбутньому.

Для реалізації проблеми: ”Екологічне – виховання як засіб формування свідомого громадянина“ Кльокта М. О. на громадських засадах керує екологічним гуртком ”Паросток“ та бере участь у розробці акцій, що проводяться в школі і на території села шкільною екологічною бригадою.

На заняттях екологічного гуртка ”Паросток“ учні поглиблюють свої знання з біології та хімії, проводять досліди на шкільних навчально-дослідних ділянках, беруть участь у різних природоохоронних конкурсах. До складу екологічного гуртка “Паросток” Малобудищанської школи входять дві секції (старших і середніх класів). Заняття проводяться щотижня по черзі для кожної з секцій. Члени секції 1, які постійно відвідують заняття гуртка протягом двох-трьох років, в майбутньому стають найбільш активною ланкою секції 2 (8-11 класи).

Гурток “Паросток” взяв під свою опіку ботанічний заказник місцевого значення “Котове”: досліджує видовий склад флори і фауни, проводить досліди по вирощуванню цінних дикорослих видів рослин на шкільних ділянках, очищає криниці на його території.

З 2001 року секція 1 агрохімічного гуртка бере участь у всеукраїнській акції “Ліки на городі”, яка організована газетою “Порадниця” і об’єднує зусилля городників-аматорів і творчих груп школярів. Ця акція дала змогу познайомитись з кількома новими для нашої місцевості окультуреними лікарськими рослинами. На навчально-дослідних ділянках нашої школи постійно вирощується до десяти видів лікарських рослин (деякі з них на порівняно значній площі). Проводиться робота по поширенню їх серед населення. Діти досліджують оптимальні умови вирощування і розмноження цих культур, пропагують можливість їх вирощування на присадибних ділянках, роздають і надсилають всім бажаючим насіння. Достатньо комфортно вже себе почувають на шкільних ділянках ехінацея пурпурова, синюха блакитна, лофант анісовий, рута запашна та інші цінні лікарські рослини. В цьому році на ділянці лікарських рослин прижилась вирощена через розсаду стевія медова – цінна лікарська і харчова рослина (замінник цукру).

Кльокта Михайло Олексійович співпрацює з обласним еколого-натуралістичним центром ( щорічна участь у конкурсах та акціях природоохоронного характеру, його учні залуча.ться до навчання в заочній біологічній школі), із кафедрою екології Полтавського педагогічного університету(завідуюча Смоляр Н.О.) та головним спеціалістом Гадяцького сектора охорони природного навколишнього середовища Манойлом М.О. у питаннях залучення учнів до дослідження та розширення природоохоронних територій.

У лютому 2008 року разом з учнем 9 класу був учасником Міжнародної науково-практичної конференції «Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній школі». У збірнику матеріалів конференції надруковано статтю Кльокти М.О., Кльокти О.М. «Перспективи розвитку ботанічного заказника місцевого значення «Котове» Зіньківського району» (с.165-167). У збірнику матеріалів другого Всеукраїнського науково-практичного семінару «Навколишнє середовище і здоров’я людини»  стаття «Об’єкти природно-заповідного фонду як осередки оздоровлення та розвитку екологічної свідомості місцевого населення на прикладі ботанічного заказника «Котове».

 У газеті «Голос Зіньківщини» №87 за 7.11.2007 р. надруковано статтю «Розширення заповідних територій – важлива справа», у газеті «Зоря Полтавщини» 10.11.2006 року – статтю «Рослини рятують від радіації» про участь гуртківців школи в акції «Рослини – рятівники від радіації».

Результативність екологічної роботи можна побачити у наведеній нижче таблиці.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО ГУРТКА "ПАРОСТОК" МАЛОБУДИЩАНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ.

Керівник - Кльокта Михайло Олексійович, учитель біології та хімії вищої категорії.

1	1995 рік. Друге місце в обласному етапі конкурсу "Мій рідний край, моя земля"
2	1997 рік. Друге місце в обласному конкурсі плакатів "Природа і люди"( Золотаренко Таня.)
3	1999 рік. Учениця 10 класу Гергуль Людмила мала друге місце в районній олімпіаді з хімії
4	2000 рік. Учениця 11 класу Гергуль Людмила мала перше місце в районній олімпіаді з хімії
5	2001 рік- друге місце у Всеукраїнському конкурсі "Мій рідний край, моя земля" по номінації "Догляд заповідних територій"
6	2003 рік. Перше місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Мій рідний край, моя земля" а напрямком "Продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства"
7	2004 рік. Перше місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Мій рідний край, моя земля" за напрямком "Продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства"
8	2004 р. - представник гуртка Кльокта О. - учасник Всеукраїнського збору юних ботаніків, нагороджений грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді
9	2005 рік. Учениця 11 класу Шкурпела Тетяна - переможець районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів- членів МАН у секції "Геграфічне краєзнавство". Робота "Глини нашої місцевості та їх використання”
10	2005 рік. Перше місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Мій рідний край, моя земля" за напрямком "Експериментальна робота з біології, продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства"
11	2005 рік. Третє місце в обласному етапі Всеукраїнського дитячого конкурсу "Джміль і бджілка"
12	2005 рік. Учень 7 класу Кльокта Олексій - друге місце в районній олімпіаді з хімії серед учнів 8 класів, 4 в області.
13	2006 р. Перше місце в районному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів МАН в секції „Сільське господарство" – учениця 9 класу Дядечко Марина.
14	2006 рік. Перше місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Мій рідний край, моя земля" за напрямком "Експериментальна робота з біології, продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства"
15	2006 рік. Третє місце в обласному етапі Всеукраїнської акції "Рослини-рятівники від радіації".
16	2006 рік. Учениця 10 класу Дядечко Марина - друге місце в районному етапі олімпіад з біології
17	2006 рік. Учень 8 класу Кльокта Олексій - друге місце в районній олімпіаді з хімії
18	2006-2007 навчальний рік. Учень 8 класу Кльокта Олексій – друге місце в обласній олімпіаді з хімії.
19	2007 рік. Третє місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Мій рідний край, моя земля" за напрямком "Експериментальна робота з біології, продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства"
20	2007-2008 навчальний рік. Учень 9 класу Кльокта Олексій - перше місце в районній олімпіаді з хімії, та друге місце в обласній олімпіаді.
21	2007-2008 навчальний рік. Учень 9 класу Кльокта Олексій - перше місце в районній олімпіаді з біології.
22	2007-2008 навчальний рік. Учениця 11 класу Дядечко Марина - перше місце в районній конкурсі-огляді МАН, секція “Сільське господарство”; четверте місце в обласному конкурсі.
23	2007-2008 навчальний рік. Учень 9 класу Кльокта Олексій – перше місце в районному огляді-конкурсі МАН, секція “Екологія”.
24	2007-2008 навчальний рік. Учень 9 класу Кльокта Олексій – друге місце в обласному огляді-конкурсі МАН, секція “Екологія”.
25	2008-2009 навчальний рік. Учень 10 класу Кльокта Олексій – перші місця в районному  і обласному оглядах-конкурсах МАН, секція “Екологія”.
26	2009 рік. Учень 10 класу Кльокта Олексій – третє місце у Всеукраїнському конкурсі-захисту учнівських наукових робіт МАН (тема «Оптимізація та розвиток ботанічного заказника «Котове» (Зіньківський район)»
27	2009-2010 навчальний рік.  Учень 11 класу Кльокта Олексій – перше місце на районній олімпіаді з хімії та друге на обласній олімпіаді.
28	2009-2010 навчальний рік.  Учень 11 класу Кльокта Олексій – перше місце на обласному етапі конкурсу «Вчимося заповідати» .
29	2010-2011 навчальний рік – учениця 9 класу Дядечко Ірина зайняла перше місце на районному огляді-конкурсі МАН, секція “Екологія” (тема «Оптимізація та розвиток гідрологічного заказника «Озеро Лазьки»» та третє місце на обласному конкурсі.
30	2011-2012 навчальний рік. Учениця 10 кл Дядечко Ірина – перше місце на конкурсі учнівських і студентських робіт з екології у Полтавському університеті економіки і торгівлі.
31	20011 р. Гурток зайняв перше місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Мій рідний край, моя земля" за напрямком "Продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства"
31	2011-2012 навчальний рік. Сібільков Р. (10 кл) – 1 місце, Дядечко І. – 3 місце на районному етапі олімпіади з екології.
32	2011-2012 навчальний рік. Учень 8 класу Кльокта Роман 2 місце на районній олімпіаді з біології.

Розробка виховного заходу Кльокти М.О.

«Екологічний бій» для учнів 8-9 класів

Вступне слово: Сьогодні ми зібралися щоб провести екологічний бій. Але це не буде бій 8 проти 9 класу. Це буде бій за знання  природи і її ролі, за вміння оберігати рослинний і тваринний світ. Чим буде більше екологічно грамотних людей тим більше шансів зберегти нашу планету такою ж прекрасною, якою вона є зараз. А в конкусі нехай переможе сильніший.

Перший етап. Найвища оцінка — 25 балів

Визначити три види дерев або кущів, що застосовуються в озелененні насе­лених пунктів. Дати біологічну харак­теристику й вказати, які умови необ­хідні для рослин: вибаглива чи невибаглива рослина до вологи, яких вимагає ґрунтів, світлолюбна чи тіньо­витривала (див. додаток).

Другий етап. Найвища оцінка — 15 балів

Визначити ознаки «голодування» дерев або кущових порід. Пояснити, чим викликані зміни та яких заходів можна вжити. Визначити головні види мінеральних добрив за зовнішніми ознаками, вказати строки й способи внесення.

Третій етап. Найвища оцінка — 20 балів

Визначити два види комах-шкідників і два види комах-ентомофагів, які зустрічаються на рослинах, що застосовуються в озелененні. Вказати способи біологічної боротьби з кома-хами-шкідниками (див. додаток).

Четвертий етап. Найвища оцінка — 25 балів

Розповісти про способи вегетативного розмноження багаторічних рослин (тех­ніка живцювання, щеплення.).

П'ятий етап. Найвища оцінка — 5 балів

Надати першу допомогу при механіч­ному ушкодженні дерев.

Шостий етап. Найвища оцінка — 5 балів

Назвати два види рідкісних зника­ючих рослин, занесених до Червоної книги України, три види рослин, що охороняються у даній місцевості.

Сьомий етап. Найвища оцінка — 5 балів

Назвати й показати на карті запо­відники України.

Восьмий етап. Максимально команда може набрати 15 балів.

Три вікторини. Правильна відповідь на 1 питання один бал.

ДОДАТОК ДО КОНКУРСУ

"Екологічний бій"

Перелік деревно-кущових порід, що застосовуються в озелененні населених пунктів

Хвойні:

Сосна, модрина, ялина, смерека, туя, ялівець.

Листяні:

Верба, тополя, горіх, граб, ліщина, береза, вільха, каштан, дуб, в'яз, чубушник, абрикос, груша, яблуня, горобина, слива, глід, магнолія, шипшина, спірея, акація біла, клен, скумпія, обліпиха, ясен, бузок, бузина, калина, шовковиця, липа.

Перелік комах-шкідників рослин, які використовуються в озелененні

Великий сосновий лубоїд. Короїд (типограф та вершинний). Монашка

Усач чорний сосновий. Заболонний (дубовий та березовий). Листовійки (дубова, зелена).

Шовкопряди (коконопряди) сосновий, непарний. Червонохвіст.  Чубатка срібляста.

Червиця в'їдлива. Золотогузка. П'ядун сосновий. Деревоточець пахучий

Білан жилкуватий. Совка соснова. Хрущі. Пильщик сосновий. Галоутворювачі.

Кліщі.  Златка (соснова синя та дубова бронзова)    

                               

Перелік ентомофагів, що використовуються у боротьбі з шкідниками

декоративних й плодових рослин

Хижі клопи.

Сонечка. Їздці. Жужелиці. Золотоочка звичайна. Муха-дзижчалка. Хижі кліщі.

ВІКТОРИНА

Ліс —наше багатство

1. Назвіть   основні   деревні   породи   українських лісів.

Дуб, граб, бук, ялина, сосна.

2. Які дерева наших лісів називають  патріархами? ( Дуби).

3. Чому березу називають піонером лісу, а березові ліси — тимчасовими?

Береза дійсно є піонерним видом і першою оселяється на вирубках, зга­рищах, їі сіянці не бояться примороз­ків, яскравого сонця. Згодом під бере­зовими кронами розвиваються молоді ялинки, сходи яких гинуть на відкритих місцях від сонячних опіків й приморозків. З часом ялина витісняє березу, якій стає замало сонця.

4. Які ви знаєте отруйні гриби? ( Мухомор, бліда поганка, несправж­ні опеньки).

5 Назвіть   п'ять   видів    лікарських рослин лісу.

Шипшина,    конвалія,     папороть, плавун, суниця.

6. Назвіть деревні породи, які використовуються як лікарські рослини.

(Кедр, дуб, ялина, береза, крушина).

7. Які з дерев, що ростуть у наших лісах,   характеризуються   найбільшою довговічністю?  (Тис ягідни).

8.За назвою якого дерева названо місяць року? Це дерево цвіте найпіз­ніше.

Липа — липень.

9 Яких перетинчастокрилих людина використовує  у  боротьбі  з  шкід­никами лісу? Лісових рудих мурашок.

10. Які птахи і як саме сприяють природному лісорозведенню?

Сойки, дятел, шишкар, дрізд.

11. Назвіть шість видів осілих пта­хів наших лісів.

Дятел строкатий, сова, сойка, сорока, пугач, синиця.

12. Про що може розповісти пень?

 За   річними   кільцями   можна визначити: вік дерева; сторони світу,  зміни   кліматичних   умов   по роках.

ВІКТОРИНА

Цікаве про тварин

1. Назвіть отруйних павуків. (Каракурт, тарантул).

2.Яких   ви   знаєте   отруйних   змій, укуси яких небезпечні для життя

людини? (Гадюка, ефа, кобра).

3. Які неотруйні змії зустрічаються в Україні?

Вуж,   леопардовий   та   чотириполосий полози.

4. Яка з ящірок має голос?  (Кримський геккон.)

5. Які риби мають вуса? (Осетрові, сом, сазан.)

6.  Де відкладають ікру річкові вугрі?  У Саргасовому морі поблизу Аме­рики.

7. У якого ссавця серце має масу 1 т. ( Синій кит).

8. Яких ящірок вважають зміями? ( Жовтобрюх, веретільниця).

9.Які тварини сплять з відкритими очима?

Риби, бо не мають повік; змії — у них повіки зрослися.

10.  Назвіть найменшого з ссавців нашої фауни.

Землерийка.

ВІКТОРИНА

Зимуючі птахи

1.Назвіть дев'ять видів осілих птахів  нашої місцевості.

Синиця велика, сорока, дятел строкатий, повзик, ворона, сич, сова, пугач, горобець.

2. Який осілий птах вигодовує пташенят узимку? (Шишкар.)

З. Яких дятлів ви знаєте? Строкатий, чорний, зелений.

4. Що   птахам   страшніше   взимку:  голод чи холод? (Голод).

5. Які сови водяться у нашій місце­вості? (Сіра, болотяна, вухата).

 6 Якого хижого нічного птаха зане­сено до Червоної книги України? (Пугач).

 7. Яку користь приносять сойки лісовому господарству?

Сприяють . поширенню дерев, природному лісовідновленню.

8. Чим корисний горобець? Де йому споруджено пам'ятник?

У період розмноження живиться лише комахами, ними ж вигодовує пташенят. Пам'ятник горобцеві спо­руджено у м. Бостоні (США) за зни­щення комах.

Дев’ятий етап (заключний). Захист  проектів –10 балів.

    

   Проект 8 класу: ”Під охороною людини“. Цікава ілюстрована розповідь про охорону тваринного світу в незалежній Україні.

   Проект 9 класу: ”Мало поширені зелені салатні рослини – джерело вітамінів і мікроелементів“

      Пізнавальні розповіді про кілька таких рослин. Красоля (настурція) – має приємні на смак листя, квіти, стебла, зелене насіння і може без обмежень вживатись в їжу. Огіркова трава (бораго) має запах огірків,  її листя цінне джерело вітасіну С і мікроелементів. Заслуговують на вирощування на присадибних ділянках і салат городній, крес-салат, лобода городня та інші рослини.

!    Підведення підсумків. Журі називає переможця.