Конспекти уроків

На цій сторінці: 

1. Конспекти у років з хімії для 7 кл по темі "Прості речовини " 

2. Конспект уроку з хімії для 10 класу на тему: Якісна реакція на солі амонію. Добування солей амонію.

3. Конспект уроку із загальної біології  "Ембріотехнології. Клонування "
4. Біологія 11 клас. Тема уроку: Статеве і нестатеве розмноження

Конспекти  уроків по темі :  „ ПРОСТІ РЕЧОВИНИ МЕТАЛИ І НЕМЕТАЛИ“(Хімія. 7 клас)

ТЕМА ”ПРОСТІ РЕЧОВИНИ МЕТАЛИ І НЕМЕТАЛИ“  (10 ГОДИН) 

 Підручник: П. Попель, Л. Крикля. Хімія 7 клас. – Київ: ”Академія“, 2007.

УРОК № 1.    ТЕМА. Оксиген як хімічний елемент. Склад молекули кисню і його фізичні властивості.

МЕТА. Закріпити поняття хімічний елемент і проста речовина. Ознайомити із будовою молекули і фізичними властивостями кисню. Розвивати в учнів стійкий інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку: повторення вивченого і засвоєння нових знань.

                             Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

   Сьогодні ми переходимо від вивчення основних хімічних понять до конкретного аналізу властивостей простих речовин. У 7 класі ми ознайомимось з простими речовинами на прикладі кисню і заліза.

Фронтальне опитування: 1.З чого складаються речовини? А молекули?

2. Чим відрізняються поняття „атом” і  „хімічний елемент”?

3. Які ви знаєте прості речовини?  Отже, всі елементи утворюють прості речовини, які поділяють за властивостями на дві групи: метали і неметали.

4. Що означають записи О, 4О, О₂ ?

На цьому уроці ми будемо вивчати елемент Оксиген та просту речовину утворену цим елементом – кисень.

ІІ. Сприймання нового матеріалу.

     Знайдемо хімічний символ елемента Оксигену в періодичній таблиці Д.І. Менделєєва. Ar(O)= 16; Відомо, що молекула простої речовини – газу кисню  складається з двох атомів Оксисену. Знайдіть відносну молекулярну масу кисню (Mr(O₂)= 32). Валентність Оксигену у сполуках дорівнює двом.  Газ кисень типовий неметал, важчий за повітря, немає смаку і запаху.

Завдання 1. Прослухайте повідомлення про досліди алхіміків з киснем. Поясніть чому алхіміки називали  цю речовину „дволиким Янусом”. (Фізкультхвилинка).

   Задача 1. Складіть формулу оксиду феруму (ІІІ) тривалентного. Обрахуйте масову частку Оксигену у цій сполуці?

Розв’язування

             Дано:  Fe2O3                 w = n Ar : Mr ;    Mr(Fe₂ O₃ ) = 2Ar(Fe) + 3Ar(O);

            w(Fe)- ?   w(O)-?       Mr(Fe2O3 ) = 2´56 + 3´16 = 160;

                                                  w(O) = 48 : 160 = 0,3, або 30%.

      Відповідь. В оксиді  феруму масова  Оксигену 30%.

А хто мені скаже, який вміст Оксигену у кисні? (100 %)

ІV. Підсумки та висновки.

1. Яку просту речовину ми сьогодні вивчали? 2. З атомів якого елемента вона складається? 3. Який склад молекули кисню?

Оголошення оцінок учням за активність на уроці та швидке розв’язання задачі.

V. Домашнє завдання. Вивчитити § 16, повторити § 8, задача  в зошиті (письм.).

Запишемо умову домашньої задачі: яка масова частка Оксигену у ферумі (ІІ) оксиді. Для успішного розв’язання цієї задачі ви повинні вірно скласти формулу оксиду згадавши складання формул за валентністю у бінарних сполуках.

  

  УРОК № 2.

ТЕМА. Добування кисню. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор.

 МЕТА. Сформувати уявлення про добування кисню в промисловості та лабораторії, реакції розкладу та каталізатори. Закріпити знання про фізичні властивості кисню .  Розвивати логічне мислення учнів та вміння спостерігати за дослідами і робити висновки.

Обладнання і матеріали: лабораторний штатив, дві пробірки, пробка із скляною трубкою, газовідвідна гумова трубка, кристалізатор з водою, перманганат калію, гідроген пероксид.

       Тип уроку: засвоєння нових знань.

                             Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми закріпимо знання і вміння здобуті на попередніх уроках, поглибимо свої знання про добування кисню.

ІІІ. Сприймання нового матеріалу.

На ст.103 Ознайомтесь із добуванням кисню в промисловості. З чого його добувають?...  А тепер я спробую добути кисень тут, в лабораторії.

   У лабораторії кисень добувають розкладанням деяких оксигеновмісних речовин. Наприклад при підігріванні перманганату калію відбудеться така реакція:

     Демонстрація на компьютері. Добування кисню з перманганату калію. Збираємо кисень витісненням води!
2КМnО₄= К₂МnО₄+МnО₂ + О₂    Це реакція розкладу! Де в ній реагенти і продукти?

 Який газ витіснив воду з пробірки? Що відбувається речовинами під час реакції?

Добути кисень можна і з пероксиду гідрогену: 2Н₂О₂ =^МnO2= 2H₂O + O₂     (Демонстрація.) Запишіть реакції добування у зошит. Фізкультхвилинка.

Зверніть увагу, що над знаком дорівнює у цій реакції написано хімічну формулу оксиду мангану (ІV). Справа в тому, що пероксид гідрогену повільно розкладається при підігріванні. Щоб прискорити деякі реакції застосовують каталізатори, які в результаті реакції не змінюються, а тому і не входять до складу продуктів реакції. Каталізатори пришвидшують перебіг хімічної реакції. Оксид мангану у цій реакції є каталізатором. Прочитайте і запам’ятайте визначення каталізатора.

Завдання 2. Прочитайте відомості про добування кисню на в підручнику та задайте запитання, які у вас виникли при прочитанні.

ІІІ. Розрахункова задача 1.  Яка відносна молекулярна маса перманганату калію?

Розрахункова задача 2.. Обчислити масові частки елементів у пероксиді гідрогену Н₂О₂.

          Дано:  Н₂О₂       Mr(H₂O₂) = 2Ar(H) + 2Ar(O);  Mr(H₂O₂) = 2´1 + 2´16 = 34;  

       w(H)- ?  w(O)- ?     w(H) = 2 : 34 = 0,059, або 5,9 %;

                                             w(O) = 100% - 5,9% = 94,1%.

  Відповідь.  В пероксиді гідрогену w(H) = 5,9 %, w(O) = 94,1%.

ІV. Підсумки та висновки.

1. Як добути кисень у лабораторії?

3. Які реакції називають реакціями заміщення? 4. Що називають каталізаторами?

                V. Домашнє завдання. Вивчитити § 17, повторити § 9

УРОК № 3.

ТЕМА. Хімічні властивості кисню. Реакція сполучення.

 МЕТА. Поглибити знання про взаємодію кисню з різними речовинами. Сформувати розуміння того, що при горінні відбувається окиснення елементів. Обладнання і матеріали: три скляні колби заздалегідь наповнені киснем, три металеві ложечки для спалювання речовин, склянка з вапняною водою, червоний фосфор,  деревне вугілля, сірка, дерев’яна скіпка.

          Тип уроку: поглиблення вивченого та засвоєння нових знань.                                            Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми закріпимо знання і вміння здобуті на попередніх уроках, поглибимо свої знання про властивості кисню, адже знання про цю речовину будуть неповними без вивчення його хімічних властивостей. Починаємо вивчати хімічні властивості кисню. Хімічні властивості – це хімічні реакції в яких дана речовина може брати участь.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Відповідь одного – двох учнів біля дошки по темі : „Хімічні властивості кисню. Оксиди”.    4 учні робота за картками.

                              Картка №1.

1. До неметалів належать:  а) азот ; б) мідь; в) ртуть; г) кисень; д) срібло.

2. Найпоширеніший елемент на Землі: а) Цинк; б) Гідроген; в) Оксиген; г) Гелій.

3. Вказати формулу перманганату калію: а) К₂МnО₄ ; б) Н₂O₂; в) КМnО₄; г) МnО₂.

4. Об’ємна частка кисню у повітрі:  а) 23%; б) 21%; в) 52%; г) 78%.

5. У реакції 2Н₂О =^МnO2= 2H₂O + O₂    оксид мангану є:

                          а) продуктом; б) реагентом; в) каталізатором; г) перманганатом.

6. Яка відносна молекулярна маса  води:       а) 18 ; б) 45 ; в) 36 ; г) 16; д) 32.

                     Картка №2.

1. Вказати формулу манганату калію: а) КМnО₄ ; б) К₂SO₄; в) К₂МnО₄; г) МnО₂.

2. До неметалів належать:  а) сірка ; б) мідь; в) ртуть; г) кисень; д) срібло.

3. У реакції 2Н₂О₂=^МnO2= 2H₂O + O₂    оксид мангану є:

                          а) реагентом; б) каталізатором; в) продуктом; г) перманганатом.

4. Об’ємна частка кисню у повітрі:  а) 23%; б) 21%; в) 52%; г) 78%.

5. У лабораторних умовах кисень добувають за допомогою реакцій:

                                      а) розкладу; б) сполучення; в) заміщення; г) обміну.

6. Масова частка Гідрогену у пероксиді гідрогену: а)30%; б)5,9%; в)8,5%; г) 94%.

                        Картка №3.

1.Найпоширеніший елемент на Землі: а) Ферум; б) Оксиген; в) Гідроген; г) Гелій.

2. До неметалів належать:  а) азот ; б) мідь; в) кисень; г) залізо ; д) срібло.

3. Вказати формулу перманганату калію: а)МnО₂; б) К₂SO₄; в) К₂МnО₄; г)КМnО₄.

 4. Об’ємна частка кисню у повітрі:  а) 23%; б) 21%; в) 52%; г) 78%.

5.У лабораторних умовах кисень добувають за допомогою реакцій:

                                      а) заміщення; б) сполучення; в) розкладу; г) обміну.

6. Яка відносна молекулярна маса  кисню:       а) 18 ; б) 45 ; в) 36 ; г) 16; д) 32.

                                Картка №4.

1. Найпоширеніший елемент на Землі: а) Цинк; б)Гідроген; в) Оксиген; г) Гелій.

2. У лабораторних умовах кисень добувають за допомогою реакцій:

                                   а) обміну; б) сполучення; в) розкладу; г) заміщення.

3. У реакції 2Н₂О₂ =^МnO2= 2H₂O + O₂    оксид мангану є:

                          а) продуктом; б) реагентом; в) каталізатором; г) перманганатом.

4. Об’ємна частка кисню у повітрі:  а) 21%; б) 23%; в) 52%; г) 78%.

5. Масова частка Гідрогену у пероксиді гідрогену: а)30%; б) 5,9%; в) 8,5%; г) 94%.

6. Вказати формулу манганату калію: а) МnО₂; б) К₂SO₄; в) К₂МnО₄; г) КМnО₄ .

  На ці види робіт учні витрачають 7-10 хвилин. Відповідь біля дошки і домашня задача відразу рецензуються, учням виставляються оцінки.

    Демонстрація 1. Наберемо в залізну ложечку червоного фосфору і запалимо його на повітрі, а потім внесемо цю ложечку в колбу з киснем.

     Що ви спостерігали? Чому в чистому кисні фосфор горить яскравіше ніж на повітрі?  Що ви можете сказати про густий білий дим, що утворився в колбі?

Внесемо тліючу скіпку у колбу в якій горів фосфор.  Чому вона погасла?

Запишемо рівняння хімічної реакції, що відбулась:  4 Р + 5 О₂ = 2 Р₂О_{5 .}

Зверніть увагу, що кисень не просто підтримує горіння, а бере участь у реакції як вихідна речовина. Білий дим – дрібні кристали оксиду фосфору (V).

Демонстрація2. Кусочок розжареного деревного вугілля внесемо у колбу з киснем. Потім у цю колбу наллємо трохи вапняної води. Вона мутніє.

Що ви спостерігали? Як можна пояснити ці явища? Отже, тільки що ми побачили дві реакції: реакцію горіння (окиснення) вугілля та реакцію взаємодії вапняної води з вуглекислим газом, що утворився в результаті першої реакції.

Завдання 1. Спробуйте написати рівняння реакції, якщо деревне вугілля майже повністю складається з атомів Карбону, а в результаті реакції утвориться оксид карбону ( ІV) ( С + О₂ = С О₂ ) . Поясніть чому ми не спостерігаємо продукту реакції?                 Фізкультхвилинка.

Демонстрація 3. Запалимо сірку на повітрі а потім внесемо у колбу з киснем.

Відбулась реакція : S + O₂  = SO₂ . Поясніть свої спостереження.

Завдання 2. Як ви думаєте чи можна спалити залізо?

Якщо взяти тонкий залізний дріт і запалити прикріплений до нього сірник, то пізніше почне в кисні почне згорати і дріт розкидаючи яскраві іскри.

Відбудеться реакція: 3Fe + 2O₂ = Fe₃ О₄  ( FeO ^. Fe₂О₃).

 ІV. Узагальнення вивченого.

1. Всі реакції, які ми сьогодні записали це реакції сполучення. В результаті таких реакцій з кількох вихідних речовин утворюється одна складна речовина.

2. В результаті взаємодії простих речовин (металів і неметалів) з киснем утворюються оксиди.  Запишемо правило: оксиди – це складні речовини, утворені двома елементами, одним з яких обов’язково є Оксиген.

Завдання 3. Розгляньте формули оксидів, які ми сьогодні записали. Яку валентність проявляє в них Оксиген?

V. Підсумок . Які нові поняття і терміни зустрілися вам на цьому уроці? Які висновки ми можемо зробити про хімічні властивості кисню та продукти реакцій у яких бере участь кисень. Оголошення оцінок.

VІ. Домашнє завдання. § 18 (крім горіння складних речовин) переказувати, завдання 140 і 141 (б і в)  на ст.110.

УРОК № 4.

ТЕМА. Горіння і повільне окиснення

                   Мета. Сформувати знання про горіння і повільне окиснення та умови виникнення і припинення горіння. Розвивати логічне мислення. Виховувати риси відповідальної особистості, яка усвідомлено відноситься до правил протипожежної безпеки.

Обладнання: Таблиця правил протипожежної безпеки.

                          Хід уроку

І.  Актуалізація опорних знань.

„Поширення в природі, фізичні властивості і добування кисню” – відповідь учня біля дошки.  Інший учень розв’язує домашнє завдачння біля дошки.

    4 учні працюють по картках до теми „Оксиген. Кисень”:

ТЕМА  „Кисень”   КАРТКА № 5.

1. Серед формул вказати оксиди: а) МnО₂; б) К₂SO₄; в)К₂МnО₄; г) АІ₂О₃; д)Н₂S .

2. Залізна окалина це:  а) оксид феруму (ІІ); б) оксид феруму (ІІІ); в) суміш оксидів феруму (ІІ) і (ІІІ); г) пероксид заліза.

3. Вказати реакцію сполучення: а) 2Н₂О₂=^МnO2= 2H₂O + O₂; б) 2SО₂  + O₂ = 2 SО₃;

в) К₂SO₄ + ВаСІ ₂ = ВаSO₄ + 2КСІ; г) 2АІ(ОН)₃ = АІ₂О₃  + 3H₂O .

4. Вказати формулу вуглекислого газу: а) СО; б) SО₂; в) СO₂; г) Н₂О_2..

5.Яка відносна молекулярна маса карбон (ІІ) оксиду: а)48; б)44; в) 28 г; г)9; д) 12.

6. Який коефіцієнт потрібно поставити перед киснем у рівнянні –

4Р + ? O₂= 2Р₂О₅   :                 а) 2; б) 3; в) 4; г) 5; д) 7.

ТЕМА  „Кисень”      КАРТКА № 6.

1. Яка масова частка Оксигену у оксиді магнію:  а) 60%; б) 40%; в) 32%; г) 45%.

2. Залізна окалина це:  а) оксид феруму (ІІ); б) оксид феруму (ІІІ); в) суміш оксидів феруму (ІІ) і (ІІІ); г) пероксид заліза.

3. Вибрати характеристики кисню:  а) малоактивна речовина; б) газ блакитного кольору; в) виявляє валентність ІІ; г) виявляє валентність І; д) без смаку і кольору.

4. Вказати формулу перманганату калію: а К₂SO₄; б)МnО₂; в)К₂МnО₄; г)КМnО₄.

5. Серед формул вказати оксиди:  а) МnО₂; б)К₂SO₄; в)К₂МnО₄; г)АІ₂О₃; д) Н₂S

6. Який коефіцієнт потрібно поставити перед киснем у рівнянні –

4Р + ? O₂= 2Р₂О₅:     а) 2; б) 3; в) 4; г) 5; д) 7.

ТЕМА  „Кисень”     КАРТКА № 7.

1.Залізна окалина це:  а) оксид феруму (ІІ); б) оксид феруму (ІІІ); в) суміш оксидів феруму (ІІ) і (ІІІ); г) пероксид заліза.

2. Серед формул вказати оксиди:  а)Н₂S; б) ₂SO₄; в)К₂МnО₄; г) АІ₂О₃; д)МnО₂.

3. Яка масова частка Магнію у оксиді магнію:  а) 60%; б) 40%; в) 32%; г) 45%.

4. Вказати формулу вуглекислого газу: а) SО₂; б) СО; в) СO₂; г) Н₂О_2.; д) SО ₃ .

5.  Вибрати характеристику кисню:  а) малоактивна речовина; б) газ блакитного кольору; в) виявляє валентність ІІ; г) виявляє валентність І; д) без смаку і кольору.

6. Який коефіцієнт потрібно поставити перед киснем у рівнянні –

 4Р + ? O₂= 2Р₂О₅:        а) 2; б) 3; в) 4; г) 5; д) 7.

ТЕМА „Кисень”      КАРТКА № 8.

1. Вказати формулу вуглекислого газу: а) Н₂О₂; б) SО₂; в) СO₂; г) СО; д) SО₃ .

2. Вибрати характеристику кисню:  а) малоактивна речовина; б) газ блакитного кольору; в) виявляє валентність ІІ; г) виявляє валентність І; д) без смаку і кольору.

3. Яка масова частка Оксигену у оксиді магнію:  а) 60%; б) 40%; в) 32%; г) 45%.

4. Серед формул вказати оксиди: а) К₂SO₄; б) МnО₂; в) К₂МnО₄; г) АІ₂О₃; д) Н₂S

5. До неметалів належать:  а) сірка ; б) мідь; в) залізо; г) кисень; д) срібло.

6. Який коефіцієнт потрібно поставити перед киснем у рівнянні –

4Р + ? O₂= 2Р₂О₅:  а) 2; б) 3; в) 4; г) 5; д) 7.

Фронтальне опитування: 1. Прихильники теорії флогістону (панувала на початку ХVІІІ ст.) вважали, що при горінні речовини втрачають невідомий флогістон. Чи вірними були їх висновки?  Чому? 2. З чого складаються оксиди? 3. Як вони утворюються? 4. Як ви думаєте чи всі метали і неметали горять у кисні?

Отже, при горінні простих речовин відбувається приєднання кисню з утворенням оксидів цих речовин. Сьогодні ми поглибимо знання про горіння і повільне окиснення речовин та знайдемо відповідь на питання: „ Що утвориться при горінні складних речовин”. Також ми дізнаємось чому важливо дотримуватись правил протипожежної безпеки.

ІІ. Сприймання нового матеріалу та поглиблення і узагальнення вивченого.

На минулому уроці ми спостерігали горіння простих речовин.

Горіння - це хімічна реакція, під час якої відбувається окиснення речовин з виділенням теплоти і світла.

Проте не завжди реакції окиснення супроводжуються горінням. Так на поверхні міді під час нагрівання утворюється чорний порошок – оксид купру му (ІІ) без горіння:  2Сu + О₂ = 2СuО.  Це приклад повільного окиснення.

Природний газ більш ніж на 90% складається з метану. Отже, кожного дня ми спостерігаємо реакцію : СН₄ + 2О₂ = СО₂ + 2Н₂О.

Інша складна речовина сірководень горить так: 2Н₂S + 3О₂ = 2SО₂ + 2Н₂О.

Завдання 1. Зробіть висновок про продукти згорання (окиснення) складних речовин. (Утворюються оксиди елементів, що входять до складу речовини)

При горінні простих і складних речовин відбувається окиснення елементів, які входили до складу вихідної речовини, тобто приєднання ними Оксигену.

Фізкультхвилинка.

Завдання 2. Розв’яжіть задачу. Перевірте розв’язок іншої задачі у товариша.

Обрахуйте масову частку Карбону у метані (І варіант). Обрахуйте масову частку Гідрогенуну у метані   (ІІ варіант)?

Завдання 3. Прочитайте самостійно матеріал у підручнику „Умови виникнення і припинення горіння”. Дайте відповіді на питання. 1. Що таке температура займання? 2. Які є умови початку горіння? 3. Як припинити горіння?

Завдання 4.Читаємо і коментуємо вимоги правил протипожежної безпеки.

ІІІ. Підсумки та висновки.

Завдання 5.Зробіть висновки про хімічні властивості кисню. (Дуже активна речовина, легко вступає в хімічні реакції, гарний окисник).

Окиснення може супроводжуватись горінням, а може бути повільним !

При горінні простих і складних речовин утворюються оксиди вихідних елементів.

Без доступу кисню горіння не відбувається!

ІV. Домашнє завдання. Вивчитити § 8 (до кінця) і § 19. Підгот. до практ. роботи 3.

                

УРОК № 5.    Практична робота 3.

МЕТА. Навчити учнів добувати кисень в лабораторії. Закріпити знання про хімічні властивості кисню. Повторити окремі правила техніки безпеки. Розвивати вміння робити висновки. Виховувати бережне ставлення до шкільного майна.

       Тип уроку:  застосування та удосконалення вмінь і навичок.

Примітка: робота виконується групами по 2-3 учні.

Актуалізація опорних знань.

Назвіть фізичні і хімічні властивості кисню.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми закріпимо знання про властивості кисню та удосконалимо навички проведення хімічних дослідів.

ІІІ. Інструктаж з техніки безпеки.

1.     Раціонально організуйте своє робоче місце!

2.     Насипавши перманганат калію у пробірку, повільно вкручуйте пробку з скляною трубкою, щоб не тріснула пробірка. Перед нагріванням перманганату калію прогрійте спочатку всю пробірку! Для чого?

3.     Вапняна вода відноситься до лугів, які можуть обпікати шкіру. Тому наливайте її обережно. При потраплянні вапняної води на шкіру змийте її великою кількістю води, а потім зверніться до вчителя для нейтралізації розчином борної кислоти.

4.     Гасіть полум’я згідно вивчених раніше правил! Як?

ІV. Коротка інструкція до роботи.

1.     Складіть прилад, як показано на мал. 31 і перевірте його на герметичність.

2.     Зберіть кисень методом витіснення повітря. Повноту заповнення склянки перевірте тліючою скіпкою, після чого накрийте посудину.

3.     Розжарене у полум’ї деревне вугілля у залізній ложці внесіть у склянку з киснем.

4.     У посудину де спалювали вуглинку налийте трохи вапняної води і збовтайте.

5.     Зробіть короткий опис ходу роботи.  При цьому відповідайте на запитання, які є у більш детальній інструкції до роботи на ст. 111 – 112 підручника. Запишіть рівняння двох перших реакцій що відбулись.

(2КМnО₄= К₂МnО₄+МnО₂ + О₂ ; С + О₂ = С О₂ ).

Спробуйте записати рівняння і третьої реакції врахувавши, що при взаємодії вапняної води - Са(ОН)₂ з продуктом другої реакції утвориться крейда СаСО₃ і вода. Реакція вуглекислого газу з вапняною водою є характерною для нього. Помутніння вапняної води при пропусканні крізь неї газу, що виділяється завжди вказує, що одним із реагентів був С О₂ .

V. Підсумки.  Які навички і вміння  здобув кожний із вас на сьогоднішньому уроці? Як добути кисень в лабораторії? Що відбувається при горінні речовин? Як у продуктах реакції виявити вуглекислий газ?

Запишіть висновок до проведеної практичної роботи і запишіть у зошити.

VІ. Домашнє завдання. Виконати письмово завдання 152 на ст.116. Повторити

§ 18  і  § 10.

 

  УРОК № 6.     

ТЕМА. Застосування кисню. Кругообіг Оксигену.

МЕТА.  Повторити матеріал про горіння простих і складних речовин.Сформувати чітке уявлення про застосування і добування кисню в промисловості та його колообіг у природі. Виховувати свідоме і бережне ставлення до навколишнього середовища. Звернути увагу учнів на необхідність міжнародного співробітництва та ролі кожного у відверненні екологічної кризи. Закріпити вміння розв’язувати розрахункові задачі, розвивати логічне мислення .

Обладнання і посібники: таблиця „Кругообіг оксигену”, шкільні збірники задач.

       Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

                             Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми розглянемо кругообіг Оксигену , застосування кисню та згадаємо завдяки яким його властивостям можливе таке застосування.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

4 учні працюють за картками.

ТЕМА  „ОКСИГЕН”    КАРТКА № 9.

1.Серед цих формул вказати оксиди:  а) Н₂S; б)СаО; в) К₂МnО₄; г) АІ₂О₃; д) Н₂SO₄.

2. Який коефіцієнт потрібно поставити перед оксидом сульфуру у рівнянні –

2Н₂S + 3O₂ = ? SО₂ + 2Н₂О :                  а) 5; б) 4; в) 3; г) 2; д) 7.

3. Вказати формулу метану:  а) Н₂S; б) SО₂; в) СO₂; г) СН₄; д) К₂МnО₄.

4. Під час горіння відбувається:  а) окиснення речовин; б) перетворення речовин у вуглекислий газ; в) виділення світла; г) утворення чорного порошку.

5. Яка маса води утворилась, якщо згоріло 64 г метану?

6. Вказати реакцію сполучення: а)2Н₂О₂=^МnO2=2H₂O + O₂;  б)2SО +O₂ = 2SО ₃;

в) К₂SO₄ + ВаСІ ₂ = ВаSO₄ + 2КСІ;  г) 2АІ(ОН)₃ = АІ₂О₃  + 3H₂O .

ТЕМА  „ОКСИГЕН”    КАРТКА № 10.

1. Вказати реакцію сполучення: а)2Н₂О₂=^МnO2=2H₂O+O₂;  б) 2SО₂  + O₂=  SО₃;

в) К₂SO₄ + ВаСІ ₂ = ВаSO₄ + 2КСІ;  г) 2АІ(ОН)₃ = АІ₂О₃  + 3H₂O .

2. Який коефіцієнт потрібно поставити перед оксидом сульфуру у рівнянні –

2Н₂S + 3O₂ = ? SО₂ + 2Н₂О :                  а) 5; б) 4; в) 3; г) 2; д) 7.

3. Вказати формулу вуглекислого газу: а) СО; б) SО₂; в) СO₂; г) Н₂О_2..

4. Яка відносна молекулярна маса фосфору (V) оксиду?

5. Серед цих формул вказати оксиди: а) Н₂S; б)СаО; в) К₂МnО₄; г) АІ₂О₃; д) Н₂SO₄.

6. Вказати формулу метану:  а) Н₂S; б) SО₂; в) СO₂; г) СН₄; д) К₂МnО₄.

ТЕМА  „ОКСИГЕН”    КАРТКА № 11.

1. Вчений, який визначив склад повітря а)Лавуазьє; б)Прістлі; в)Шеєле; г) Хоа

2. Об’ємна частка азоту в повітрі: а) 21%; б) 23%; в) 78%; г) 0,03%; д) 52%.

3. Вказати формулу метану:  а) Н₂S; б) SО₂; в) СO₂; г) СН₄; д) К₂МnО₄.

4. Яка відносна молекулярна масасірководню?

5. Серед інертних газів у повітрі найпоширеніший:   а) радон; б) аргон; в) гелій.

6. Вказати домішки газів що є у повітрі і шкідливі для здоров’я людини:

                                                                                а) СО; б) SО₂; в) СO₂; г) N₂; д) Ar.

ТЕМА  „ОКСИГЕН”    КАРТКА № 12.

1. Вказати домішки газів що є у повітрі і шкідливі для здоров’я людини:

  а) СО; б) SО₂; в) СO₂; г) N₂; д) Ar.

2. Об’ємна частка азоту в повітрі: а) 21%; б) 23%; в) 78%; г) 0,03%; д) 52%.

3. Який коефіцієнт потрібно поставити перед оксидом сульфуру у рівнянні –

2Н₂S + 3O₂ = ? SО₂ + 2Н₂О :                  а) 5; б) 4; в) 3; г) 2; д) 7.

4.Вчений, який визначив склад повітря: а)Лавуазьє;б) Прістлі; в) Шеєле; г) Хоа.

5. Вказати формулу вуглекислого газу: а) СО; б) SО₂; в) СO₂; г) Н₂О_2..

6. Яка відносна молекулярна маса метану?

Фронтальне опитування:

1.     Які фізичні і хімічні властивості кисню ви знаєте?

2.     З чого і як добувають кисень у лабораторії?

3.     Що ви знаєте склад повітря? 4. Які домішки є в повітрі?

Перевірка та обговорення завдань виконаних на картках. Оголошення оцінок.

ІІІ. Сприймання нового матеріалу і узагальнення вивченого.

Завдання 1. Розкажіть як добути великі маси (тонни) кисню.

„Застосування кисню” – розповідь з елементами бесіди. (Фізкультхвилинка).

Хто знає якого елемента найбільше в земній корі? Отже, найпоширеніший елемент на землі Оксиген. Яка проста речовина утворена цим елементом? Які складні речовини утворені з його участю? Як, на вашу думку, використовують кисень і його сполуки?

Завдання 2. Прочитайте статтю „Застосування кисню”. Які властивості кисню зумовили таке його використання?

Отже, людина широко використовує кисень. Крім того кисень постійно витрачається на дихання живих організмів, процеси гниття, горіння. Однак його кількість в атмосфері Землі майже не змінюється! Як ви думаєте чому?

Отже, за участю зелених рослин відбувається колообіг кисню в атмосфері!

Завдання 3. Розглянути і обговорити таблицю „Колообіг кисню”.

     Господарська діяльність людини в наш час призводить до поступового підвищення вмісту СО₂  в повітрі. Разом із забрудненням навколишнього середовища та зменшенням площі лісів це може призвести до екологічної кризи на нашій планеті. В цьому році країни з розвинутою промисловістю почали виконувати рішення так званого „кіотського протоколу за 1997 рік” (коротка розповідь). Однак чи відверне людство екологічну кризу залежить від кожного.

Що можеш зробити корисного для навколишнього середовища ти?

ІV. Розв’язування розрахункових задач.

З. 35. Грудка крейди СаСО3 важить12 г. Яка  масса Оксигену в ній?

З. 36. Обчислити масові частки елементів у гідроксиді алюмінію АІ(ОН)₃. 

V. Підсумки.

Що ви знаєте про застосування кисню?

Які фізичні і хімічні властивості кисню зумовлюють його застосування?

Який процес є головним постачальним атмосферного кисню на Землі?

Чи можливо в одній окремо взятій країні мати чисте довкілля?

Як добути кисень у промисловості?

VІ. Домашнє завдання. § 20 переказувати, задача 157 на ст. 119.

УРОК 7. Ферум. Фізичні і хімічні властивості заліза

МЕТА. Повторити поняття метали і неметали. Вивчити фізичні і хімічні властивості заліза. Розвивати в учнів стійкий інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку: повторення вивченого і засвоєння нових знань.

                             Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Що ми знаємо про метали і неметали?

Чим вони відрізняються?

Чи вивчали ми вже представників металів чи неметалів? Яких?

Які фізичні і хімічні властивості має неметал кисень?

Сьогодні ми ознайомись з простою речовиною утворену елементом Ферумом – металом залізом.

ІІ. Сприймання нового матеріалу.

Коротка характеристика елемента за місцем у періодичній таблиці.

Хто з вас і де бачив залізо?

Залізо – це метал, який на сучасному етапі розвитку найбільше використовує людина.

Завдання 1. Прочитайте самостійно статтю ”Поширеність Феруму в природі“ (Оголошено змагання хто більше сполук і місць знаходження Феруму).

Завдання 2. Прочитайте в підручнику і запишіть у зошити, що таке залізо та які фізичні властивості воно має (5-7 хв.). Демонстрація протягування порошкоподібного заліза через папір.

Проведення і оформлення лабораторного досліду 10. Вивчення фізичних властивостей заліза. (Фізкультхвилинка.)

  Вивчення хімічних властивостей:

1) Демонстрація спалювання заліза в кисні.

В результаті цієї реакції утворюється залізна окалина або ферум (ІІ, ІІІ) оксид. Запишіть цю реакцію з підручника.

2) Залізо згоряє і в газі хлорі: 2 Fe + 3СІ₂ = 2FeСІ₃

3) При нагріванні відбувається реакція з твердим неметалом сіркою:

Fe + S = FeS

Задача 1. Яка маса заліза прореагувала із 32 г сірки, якщо феруму сульфіду утворилось 88 г? Який закон хімії потрібно знати, щоб розв’язати цю задачу?

4) Розжарене залізо здатне реагувати з водяною парою:

3 Fe + 4 H₂О = Fe₃О₄

ІV. Підсумки та висновки.

1. Яку просту речовину ми сьогодні вивчали? 2. З атомів якого елемента вона складається? 3. Які фізичні властивості заліза ? 4. З якими неметалами реагує залізо? 5. Чи реагує залізо із складними речовинами і за яких умов?

Оголошення оцінок учням за активність на уроці та швидке розв’язання задачі.

V. Домашнє завдання. Вивчитити § 21 (І частина), повторити § 11, задача  в зошиті (письмово).

Запишемо умову домашньої задачі: Де більша яка масова частка Феруму у ферум (ІІІ) оксиді чи ферум (ІІ, ІІІ) оксиді.

УРОК № 8.   

ТЕМА. Застосування заліза. Руйнування заліза. 

МЕТА. Закріпити знання про хімічні і фізичні властивості заліза. Сформувати уявлення про застосування заліза та його корозію. Розвивати логічне мислення учнів та їх вміння мислити планетарними масштабами.

        Тип уроку: повторення вивченого і засвоєння нових знань.

                             Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

3 учні працюють біля дошки. Один записує реакції горіння заліза в кисні і хлорі, а інший реакції заліза з сіркою і водою. Третій розв’язує домашню задачу.

Фронтальне опитування:

   1. Які фізичні властивості заліза ви знаєте?

2.     Які хімічні властивості заліза ви знаєте?

3.     З чого складається залізна окалина?

4.      Який відсоток світових залізних руд є в Україні?

Оголошення оцінок.

ІІІ. Сприймання нового матеріалу і узагальнення вивченого.

Завдання 1. Розгляньте схему 10 на ст. 124. Яке запитання у вас виникло після її розгляду? Дійсно ви поки що не чітко уявляєте, що таке чавун і сталь і як вони пов’язані із залізом. Щоб прояснити це питання на ст.. 126 прочитайте статтю для допитливих ”Про чавун і сталь“

„Застосування заліза” – розповідь з елементами бесіди. (Фізкультхвилинка).

Всі ви бачили бурий наліт іржі на залізних цвяхах, лопатах, металевій сітці. Як ви думаєте  явище утворення іржі корисне чи шкідливе? А які масштаби цієї шкоди в планетарному вимірі? (20% виробленого металу руйнується).

А як ви думаєте чи можна вберегти залізо від корозії? Як?

Що ж воно таке – корозія? На ст. 123 прочитайте перший абзац статті ”Іржавіння (корозія) заліза“.

Процес корозії – хімічне явище:  4Fe + 6 H₂О + 3 О₂  = 4Fe(ОH)₃

ІV. Узагальнення знань.

Ми 2 уроки вивчали просту речовину утворену металічним елементом Ферумом – залізо. Які висновки можна зробити після вивчення цього матеріалу.

1)    Ферум досить поширений у літосфері. Природні його сполуки з Оксисеном є залізними рудами.

2)    Залізо тугоплавкий метал, який притягується магнітом, вступає в реакції з активними неметалами, реагує з гарячою водяною парою та за наявності кисню і за звичайних умов.

3)    Хімічне перетворення заліза за участю киснб і води називають іржавінням, або корозією. Для запобігання корозії вироби із заліза покривають фарбами, лаками, або шаром металу стійкого до корозії

4)    Сплави заліза – чавун і сталь широко використовують у промисловості, техніці, інших галузях.

V. Домашнє завдання. Вивчитити § 21 (ІІ частина), розпочати підготовку до контрольної роботи по цій темі.

УРОК № 9.      ТЕМА. Розв’язування розрахункових задач.

МЕТА. Закріпити вміння і навички з теми „Прості речовини метали і неметали”. Звернути увагу на особливості наступної контрольної роботи. Розвивати вміння розв’язувати розрахункові задачі та логічне мислення учнів.

Посібники: шкільні збірники задач.

       Тип уроку: узагальнення знань, удосконалення вмінь і навичок

                             Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

На наступному уроці у нас письмова контрольна робота. Тому сьогодні ми будемо удосконалювати вміння і навички (написання рівнянь реакцій, складання формул оксидів, розв’язування розрахункових задач).

ІІ. Удосконалення вмінь і навичок здобутих на попередніх уроках.

Завдання 1. Розв’яжіть із запропонованих по 2 задачі відповідного рівня (із збірника) , які не здаються вам легкими і дайте на перевірку товаришу.

Високий рівень: З. 26, З. 28, З. 34.   Достатній рівень: З. 13, З. 23, З. 30.

                  Середній рівень: З. 13, З. 21, З. 27.

Аналіз помилок та труднощів, які виникли при розв’язуванні задач.

Як ви думаєте чи можна знаючи масу елемента у складі сполуки обрахувати масу цієї сполуки?  Виявляється можна! На підтвердження цього спільно розв’яжемо задачу (за здогадками учнів учитель записує розв’язок): Маса заліза у феруму (ІІІ) оксиді 20 г. Яка маса оксиду?

            Дано: m(Fе)= 20 г      Mr(Fe2O3 ) = 2´56 + 3´16 = 160;

                                                 w =  m(елемента) : m (речовини);

           m (Fe₂О₃)= ?                   w (Fe₂О₃)=  112 :160 = 0,7

  m (речовини) = m(елемента) : w ;  m(Fe₂О₃)= 20 : 0,7 = 28,57 г

   Відповідь: маса оксиду 28,57 г .( Фізкультхвилинка).            

Завдання 2. Розв’яжіть самостійно задачу. У  кімнаті зібралось близько 60 г

 вуглекислого газу. Яка його вага Карбону, що входить до складу його молекул?   

Дано:  m(СО₂)= 60 г         Мr(СО₂)= 44 г/моль;   w (СО₂)= 12 : 44= 0,273              

   m(С) - ?                            m (елемента)=m (речовини) х w; m(С) = 60 х 0,273 = 16,4 г                

 Відповідь. У класній кімнаті зібралось 16,4 г Карбону у складі  вуглекислого газу.

Завдання 3. Серед наведенних речовин підкресліть оксиди: а) МnО₂; б) К₂SO₄;в) Н₂О; г) КМnО₄,) д) АІ₂О₃; е) Н₂S;  є) СО; ж) SО₂; з) Н₃РО₄; и) К₂МnО₄; і)СO₂.

Завдання 4. Складіть реакції горіння водню, магнію, алюмінію, сірководню та окиснення киснем повітря міді, срібла, цинку.

Завдання 5. Як ви думаєте чи можуть двигуни автомобілів їздити на воді?

Можна використати реакцію :   2Н₂О = 2H₂ + O₂ (водень горючий газ).

Які проблеми можуть виникнути при використанні цієї реакції в двигунах внутрішнього згорання? Водяні чи водневі двигуни не забруднюватимуть навколишнє середовище і є двигунами майбутнього !

Завдання 6. Складіть рівняння за поданими схемами:

а)  С3Н6 + О2                  

ІІІ. Підсумок уроку. Сьогодні ми готувались до контрольної роботи удосконалили вміння розв’язувати розрахункові задачі.

ІV. Домашнє завдання. Повторити тему і вивчені типи задач по збірнику.

УРОК № 10.       Контрольна робота.

МЕТА. Перевірити знання учнів з теми „Оксиген. Кисень. Повітря”.

На основі результатів контрольної роботи підготувати рекомендації до корекції знань. Перевірити вміння розв’язувати розрахункові задачі. Розвивати вміння раціонально розподіляти свій час.

       Тип уроку: перевірка знань.

                               Хід уроку

І. Організаційний момент. Запишіть число, вкажіть „контрольна робота №2” та варіант. Користуватися можна лише таблицею хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Сконцентруйтесь на виконанні завдань, не відволікайтесь на сторонні справи. Виконуйте спочатку ті завдання у вірному розв’язку яких ви впевнені.

Роздавання учням завдань записаних на друкованих картках .

ІІ. Завдання до контрольної роботи.

Середній рівень. І варіант.

1.     Запишіть формули: оксиду фосфору (V), оксиду карбону (ІІ), оксиду кальцію, оксиду феруму (ІІІ). Які речовини називають оксидами?

2.     Опишіть кругообіг Оксигену.

3.     Обрахувати відносну молекулярну масу магнію оксиду (MgO)?

4.       Що ви знаєте про залізо?

Достатній рівень. ІІ варіант.

1.     Напишіть реакцію горіння заліза на повітрі.

2.      Обрахувати масову частку елементів у оксиді алюмінію.

3.     Напишіть рівняння горіння магнію, сірководню, метану.

4.     Описати добування кисню в промисловості.

Достатній рівень. ІІІ варіант.

1. Обрахувати масові частки Фосфору і Оксигену у ортофосфатній кислоті Н₃РО₄.

2. Напишіть реакцію горіння заліза у хлорі.

3. Написати рівняння горіння метану, фосфору, вугілля.

4. Опишіть поширеність Феруму в природі.

Високий рівень. ІV варіант.

1.     Невідома речовина містить 30% Оксигену і Ферум. Її відносна молекулярна маса  - 160. Визначити формулу невідомої речовини.

2.     Обрахувати масові частки елементів у оксиді хлору (VІІ).

3.     Написати рівняння горіння сірководню, заліза, етану (С₂Н₆).

     4. Описати добування кисню в лабораторії. Навести приклади.

Завдання 5. (Додаткове)

Яку масу кисню можна добути при розкладанні 180 г води?

ІІІ. Домашнє завдання. Проаналізуйте з підручником завдання контрольної роботи, що не вдалися та повторіть тему. 

        

Хімія 10 кл. ТЕМА  „НІТРОГЕН І ФОСФОР”    

ТЕМА УРОКУ. Якісна реакція на солі амонію. Добування солей амонію.

МЕТА. Поглибити знання про хімічні властивості солей амонію. Сформувати чітке уявлення про характерні реакції на солі амонію. Поглибити знання учнів про добування солей амонію. Розвивати вміння працювати самостійно. Виховувати свідоме відношення до правил техніки безпеки при роботі в кабінеті хімії.   

   Обладнання: хімічний посуд, сульфат амонію, гідроксид натрію, хлоридна кислота, концентрований розчин аміаку.

          Тип уроку: поглиблення та узагальнення вивченого.

                             Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми розглянемо якісні реакції на солі амонію за допомогою яких можна вирізнити ці солі серед інших подібних за зовнішнім виглядом речовин. Ці знання  будуть потрібними при виконанні практичних робіт у 10 і 11 класах. За роботу на уроці сьогодні кожний отримає оцінку. Буде проведена гра „Ланцюжок”, 4 учні матимуть змогу перевірити рівень своїх досягнень на даний момент за допомогою карток, 2 учні навчатимуть інших.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Два учні пишуть на дошці формули сульфату амонію і хлориду амонію.

2. Два учні пишуть на дошці реакції утворення аміаку і хлориду амонію.

3. Чому для зв’язування азоту повітря використовують реакцію з воднем а не з киснем?

4. Що таке солі амонію?

ІІІ. Сприймання нового матеріалу і узагальнення вивченого.

З попереднього уроку ви знаєте, що солі амонію реагують з лугами і при цьому утворюється аміак. Аміак має різкий, специфічний запах і через що дану реакцію використовують як якісну на солі амонію якщо їх потрібно визначити серед решти подібних речовин. Якщо ж визначати доведеться кілька солей амонію то проводять реакції характерні для кислотних залишків наприклад хлоридів, сульфатів.

    Запишемо число і тему в робочих зошитах.

Лабораторна робота № 3. Виявлення йонів амонію в розчині. Зробіть висновок, чому реакція взаємодії солей амонію з лугами є якісною реакцією на ці солі.

Лабораторна робота № 4. Утворення солей амонію.

Напишіть рівняння реакцій між аміаком та концентрованими хлоридною і нітратними кислотами. Отже, який висновок ми запишемо про добування солей амонію?

ІV. Узагальнення і систематизація здобутих знань.

4 учні працюють за картками.

Хімія 10 кл. ТЕМА  „НІТРОГЕН І ФОСФОР”    КАРТКА № 1.

1. З яким металом азот реагує за звичайної температури: а) Li; б) Mg; в)Fe; г)Ca.

2. Вказати реакцію каталітичного окиснення аміаку:     а) 4NH₃ + 5O₂ = 4NO + 6H₂O; б) 4NH₃ + 3O₂ = 2N₂ + 6 H₂O; в) NH₃ + HCl = NH₄Cl ; г) N₂ + 3H₂ = 2NH₃ .

3. Формула нітрату амонію: а) N₂O₅; б) NH₃ ^. H₂O; в) NH₄Cl; г) NH₄NO₃; д)NH₄SO₄ .

4. На сульфат амонію подіяли масою 33 г подіяли розчином лугу. При цьому виділився аміак об’ємом: а) 11,2; б) 22,4; в) 33,6 л; г) 44,8 л.

5. За якої температури азот сполучається з киснем:

           а) менш ніж 2000 ⁰ С; б) 120 ⁰ С; в) понад 2000 ⁰ С; г) 450 ⁰ С; д)  1200 ⁰ С.

6. Серед алотропних видозмін фосфору отруйним є: а)червоний; б)білий; в) чорний.

Хімія 10 кл. ТЕМА  „НІТРОГЕН І ФОСФОР”    КАРТКА № 2.

1. Найстійкішою алотропною видозміною фосфору є: а)червоний; б)білий; в) чорний.

2. За якої температури азот сполучається з киснем:

           а) менш ніж 2000 ⁰ С; б) 120 ⁰ С; в) понад 2000 ⁰ С; г) 450 ⁰ С; д)  1200 ⁰ С.

3. Вказати реакцію каталітичного окиснення аміаку:     а) 4NH₃ + 5O₂ = 4NO + 6H₂O; б) 4NH₃ + 3O₂ = 2N₂ + 6 H₂O; в) NH₃ + HCl = NH₄Cl ; г) N₂ + 3H₂ = 2NH₃ .

4. У молекулі N₂ зв’язок : а) подвійний; б) потрійний; в) одинарний; г) іонний.

5. Яка маса аміаку утворилася, якби з воднем повністю прореагувало 11,2 л азоту:

               а) 17 г; б) 34 г; в) 100 кг; г) 28 г; д) 6 г.

6. Формула нітрату амонію: а) N₂O₅; б) NH₃ ^. H₂O; в)NH₄Cl; г) NH₄NO₃; д) (NH₄)₂SO₄ .

Хімія 10 кл. ТЕМА  „НІТРОГЕН І ФОСФОР”    КАРТКА № 3 .

1. На сульфат амонію подіяли масою 33 г подіяли розчином лугу. При цьому виділився аміак об’ємом: а) 11,2; б) 22,4; в) 33,6 л; г) 44,8 л.

2. Вказати реакцію каталітичного окиснення аміаку:     а) 4NH₃ + 5O₂ = 4NO + 6H₂O; б) 4NH₃ + 3O₂ = 2N₂ + 6 H₂O; в) NH₃ + HCl = NH₄Cl ; г) N₂ + 3H₂ = 2NH₃ .

3. Формула нітрату амонію: а)N₂O₅; б) NH₃ ^. H₂O; в) NH₄Cl; г)NH₄NO₃; д) (NH₄)₂SO₄ .

4. З яким металом азот реагує за звичайної температури: а) Li; б) Mg; в) Fe; г) Ca.

5. У молекулі N₂ зв’язок : а) подвійний; б) потрійний; в) одинарний; г) іонний.

6. Серед алотропних видозмін фосфору отруйним є: а) червоний; б) білий; в) чорний.

Хімія 10 кл. ТЕМА  „НІТРОГЕН І ФОСФОР”    КАРТКА № 4.

1.Формула сульфату амонію: а)N₂O₅; б)NH₃ ^. H₂O; в)NH₄Cl; г) NH₄NO₃; д) (NH₄)₂SO₄ .

2. З яким металом азот реагує за звичайної температури: а) Li; б) Mg; в) Fe; г) Ca.

3. Вказати реакцію каталітичного окиснення аміаку:     а) 4NH₃ + 5O₂ = 4NO + 6H₂O; б) 4NH₃ + 3O₂ = 2N₂ + 6 H₂O; в) NH₃ + HCl = NH₄Cl ; г) N₂ + 3H₂ = 2NH₃ .

4. У молекулі N₂ зв’язок : а) подвійний; б) потрійний; в) одинарний; г) іонний.

5. Яка маса аміаку утворилася, якби з воднем повністю прореагувало 11,2 л азоту:

               а) 17 г; б) 34 г; в) 100 кг; г) 28 г; д) 6 г.

6. За якої температури азот сполучається з киснем:

           а) менш ніж 2000 ⁰ С; б) 120 ⁰ С; в) понад 2000 ⁰ С; г) 450 ⁰ С; д)  1200 ⁰ С.

Завдання на навчання двох учнів що відстали іншими учнями за додаткові бали.

Гра „ Ланцюжок” запитань і вдповідей.

V. Підсумок уроку.

Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

Яка реакція є характерною на солі амонію?

Як найпростіше добути солі амонію в лабораторії?

VІ. Домашнє завдання. Підготуватись до практичної роботи 1. Повт.   §§ 11 і 12.

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ (10-11 КЛАС)

Урок № 25

Тема: Ембріотехнології. Клонування 

Цілі уроку: ознайомити учнів із сучасними ембріотехнологіями та технологіями клонування, розглянути історію їх розвитку й перспективи використання в медицині, сільському господарстві й промисловості; розвивати логічне мислення; виховувати почуття відповідальності за свої дії та дбайливе ставлення до живих організмів.

Обладнання й матеріали: таблиці, фотографії або слайди презентації, які демонструють схеми ембріотехнологій та клонування, їх досягнення та головні напрямки розвитку й можливого застосування.

Базові поняття й терміни: ембріотехнології, ембріони, штучне запліднення, клонування, цитотехнології, гістотехнології, стовбурові клітини.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які особливості притаманні життєвим циклам рослин?

2. Які особливості притаманні життєвим циклам тварин?

3. Які переваги й недоліки мають складні життєві цикли?

4. Які процеси відбуваються в організмі під час ембріогенезу?

5. Які фактори підвищують ризик вад розвитку людини?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Ембріотехнології та стовбурові клітини

Мабуть, наймолодшим напрямком сучасної медицини можна вважати клітинні технології, в яких клітини є джерелом тих або інших необхідних чинників, наприклад пухлинних антигенів під час вакцинотерапії. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративноїмедицини. Тут особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах. Здатність до необмеженого поділу й перетворення на різні типи клітин (так звана плюрипотентность) робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії. Найбільш доступними вважаються стовбурові клітини дорослого організму. Однак реальний потенціал їх диференціювання ще мало вивчений.

Термін «стовбурова клітина» (СК) був уведений у біологію О. О. Максимовим 1908 р. Досліджуючи процеси кровотворення, він дійшов висновку: у нашому організмі протягом усього життя зберігаються недиференційовані клітини, які можуть перетворюватися на лімфоцити та інші спеціалізовані клітини сполучної тканини й крові. Пізніше О. О. Максимов назвав ці клітини стовбуровими.

На ранніх стадіях розвитку ембріона клітини неспеціалізовані. Вони отримали назву стовбурових (СК), тому що розташовані біля основи уявного стовбура генеалогічного дерева клітин, яке вінчає корона з різних спеціалізованих клітин. На відміну від звичайних клітин, приречених виконувати чітко визначені функції в організмі, СК у процесі розвитку мають можливість набувати спеціалізації. СК розмножуються шляхом поділу, як і всі інші клітини. Відмінність полягає в тому, що вони можуть ділитися необмежено, а зрілі клітини зазвичай мають обмежену кількість циклів поділу. Тож говорять, що СК здатна до проліферації, тобто до тривалого розмноження і репродукції великої кількості клітин.

Вони здатні до диференціювання — процесу необоротної спеціалізації клітин. Сили, що дають поштовх початку диференціювання, очевидно, можуть бути внутрішніми й зовнішніми. Внутрішні сигнали управляються генами клітини, а зовнішні — хімічними речовинами, які виділяють інші клітини, фізичним контактом із сусідніми клітинами, а також деякими молекулами навколишнього середовища. У всіх випадках ці впливи мають по суті інформаційний характер, а не фізичний, хімічний чи характер середовища.

Протягом життя в дорослому організмі постійно відбувається загибель клітин різних тканин, як у результаті природного відновлення (апоптоз), так і через ушкодження (некроз). Унаслідок цього в організмі постійно відбуваються процеси відновлення (репарації) втрачених клітин. У результаті клітинного поділу зі стовбурових клітин виникають материнська й дочірня клітини. Материнські використовуються для самопідтримання популяції, а дочірні або перетворюються на камбіальну клітину, або безпосередньо диференціюються. Стовбурова клітина зберігає властивості ранніх ембріональних клітин — плюрипотентність, а камбіальна цю здатність утрачає й виробляє лише регіональні структури. Таким чином, камбіальні клітини забезпечують відновлення втрачених клітин відповідних тканин і органів.

Потрапляючи в організм під час трансплантації, СК продовжують ділитися й самі знаходять місце, де їхня допомога найпотрібніша. Ця здатність СК отримала назву хоумінга. Отже, хоумінг — це здатність клітин до міграції в «потрібне місце» — «рідний» орган і тканину (у свою стовбурову нішу) або в ділянку ушкодження. Надзвичайно привабливими для використання в медицині є ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) людини: з них можна отримувати будь-які типи клітин організму. Але багато властивостей і клітинні механізми так званої «стовбурової» клітини ставлять її дуже близько до трансформованої, ракової клітини. Саме тому так важливо сьогодні вивчати характеристики самих ембріональних клітин. За вісім років, що минули з моменту одержання перших ліній ЕСК людини, вдалося з’ясувати лише невелику частину механізмів, що забезпечують у культурі самопідтримку недиференційованих клітин або їх диференціювання.

У  мене проблемне питаннядо класу питання яке значення мають стовбурові клітини для майбутнього розвитку медицини?

Ембріональні стовбурові клітини отримують із внутрішньої клітинної маси бластоцисти на найбільш ранніх стадіях розвитку ембріона, коли вона ще не імплантувалася в стінку матки. Саме з клітин внутрішньої клітинної маси в подальшому розвивається цілий організм.

Ще недавно кількість ліній ЕСК людини, доступних для вивчення, було невелике. Сьогодні їх стало набагато більше, але методологічні труднощі й висока вартість роботи з ними ще обмежують коло дослідників. Не менші обмеження на дослідження в галузі ембріональних клітин людини накладає етична сторона. Незважаючи на дебати про етичність чи неетичності роботи з Е СК людини, очевидно, що питання вже не в тому, чи проводити дослідження у сфері ЕСК людини, а в тому, як будуть проводитися дослідження в цій галузі. За останні два роки у великій кількості країн уже були прийняті закони, які дозволяють дослідження ембріональних стовбурових клітин людини.

Що таке клон? (кожен коротко висловіть свою думку)

Клонування Клонування — це метод розмноження статевороздільних істот (тварин і людей), з допомогою якого в нестатевий спосіб можна отримати новий організм, який буде генетично ідентичним до організму, що передбачається клонувати. Клонування є відомим явищем у рослинному світі. Перші спроби клонування тварин здійснювалися в 30-х рр. ХХ ст. Велику роль у цьому зіграв технічний прогресс у сфері молекулярної біології, генетики і штучного запліднення. Новий етап у клонуванні визначають експерименти шотландських учених, які завершилися народженням вівці Доллі (27 лютого 1997 р.). Це досягнення відкриває шлях до клонування людини.

Існують два різні шляхи, з допомогою яких можна досягнути клонування.

1. Перенесення ядра клітини суб’єкта, якого хочуть клонувати (дублювати). Ядро вводять у запліднену або незапліднену яйцеклітину після видалення або нейтралізації існуючого в ній ядра. Ядро клітини має повний генетичний код певного організму, що дозволяє «відтворити» генетично ідентичний організм. Така техніка передбачає два моменти: видалення ядра з яйцеклітини або одноклітинного ембріона (зиготи) і злиття клітини, з якої береться ядро, з указаною яйцеклітиною або одноклітинним ембріоном з допомогою електричного шоку. Це дає змогу привести в дію процес поділу нового отриманого індивіда, якого потім переносять у матку особини жіночої статі.

2. Розщеплення ембріонів, тобто штучне проведення природного процесу формування ідентичних близнюків (або монозигот), який полягає в мікрохіручному поділі ембріональних клітин на перших стадіях їхнього розвитку (до 14 днів після запліднення) на два або більше ідентичних ембріонів. Після цього розділені організми здатні незалежно розвиватися завдяки клітинній поліпотенції — властивості однієї клітини давати початок різним тканинам, що формують організм.

А тепер для того щоб краще усвідомити зміст нашої бесіди – гра ланцюжок. Обдумайте хвилинку почуте. Сформулюйте питання про те, що здається вам незрозумілим.. Потім я задаю питання учневі за першою партою він відповідає.. і задає питання товаришеві і т.д.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. На яких процесах і властивостях організму засновані ембріотехнології?

3. Для яких цілей можна використовувати ембріотехнології?

4. Навіщо людству треба розвивати технології клонування?

5. Які проблеми можуть виникнути в суспільстві у зв’язку з розвитком ембріотехнологій?

6. Які проблеми можуть виникнути в суспільстві у зв’язку з розвитком технологій клонування?

V. Домашнє завдання Вивчити відповідний параграф підручника.

                 Біологія 11 клас. Тема уроку: Статеве і нестатеве розмноження

Мета: узагальнити знання учнів про форми розмноження організмів;    

        розвивати   вміння учнів порівнювати статеве і нестатеве розмноження,   

       природне   нестатеве розмноження та штучне клонування; розвивати

       вміння учнів   самостійного здобуття знань.

Тип уроку: комбінований

Форми і методи роботи: «навчальна лабораторія», «Біологічний марафон»,

            інтерактивна вправа «»Чи вірите ви, що…?»

Терміни і поняття: репродукція, брунькування, спороутворення, множинний

           поділ, поліембріонія, запліднення.

Обладнання: підручник, комп’ютер, таблиці.

Девіз уроку

Плодіться й розмножуйтеся,

 І наповнюйте воду в морях

А птаство нехай розмножується на землі

Книга Буття, 1, 22

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Розпочнемо урок з компліментів. Учні роблять компліменти один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А.Чи вірите ви, що:

- Форма нестатевого розмноження – поділ навпіл;

- брунькування – форма статевого розмноження;

- спороутворення – форма нестатевого розмноження.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  Ваше тіло складається з мільярдів клітин, але жодна з них не живе так довго, як організм у цілому. Одні клітини живуть декілька годин, інші – роками. Вони утворюються і вмирають, забезпечуючи життя багатоклітинному організму. Організми також народжуються і вмирають, передаючи факел життя своїм нащадкам.

ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.

У. Вивчення нового матеріалу

1.Рольова гра « Навчальна лабораторія»

Клас об’єднується у групи за кількістю запитань, які будуть розлядатись. Одночасно, з вивченням свого питання, учні в групах складають кросворд, шифрограму чи головоломку. Під час презентації розповідають новий матеріал та демонструють виконане завдання. Учні інших груп, після прослуховування , розгадують творчі завдання та задають їм запитання по темі.

2.Гра « Біологічний марафон»

Керівником марафону і суддею у змаганнях виступає призначений вчителем учень. Кожна група розв’язує кросворди та головоломки на швидкість.
3. Інтерактивна вправа «»Чи вірите ви, що…?»
1) Чи вірите ви що предки людини були двостатевими істотами? Відповідь поясніть..
Відповіді на запитання запропоновані командами.

УІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

 Допишіть речення

1.      Поєднання в одній клітині генетичного матеріалу двох різних особин _________________________________________________________________

2.      Особлива органела сперматозоонів, яка забезпечує їх проникнення в яйцеклітину______________________________________________________

3.      Розбіжність ознак чоловічих  і жіночих особин роздільностатевих організмів _______________________________________________________

4.      Сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей _________________________________

УІІ. Домашня робота. Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

Творче завдання. 1. Які переваги та недоліки притаманні статевому розмноженню?

2. Біологія + Символіка. Уявлення про нерозривну єдність чоловічого та жіночого початків відображені в китайському символі ян та інь. Що це за символ?